Жертви стародавнього обряду
Наприкінці двадцятих — на початку тридцятих років минулого століття англійська археологічна експедиція виявила в південній частині Іраку незвичайну за формою та гігантськими розмірами гробницю. За пишнотою вона нагадувала останні «житла» правителів Ура — міста-держави стародавніх шумерів. Про існування таких гробниць згадували і навіть досить докладно описували деякі древні письменники.
Найбільша з гробниць – 75 на 8,5 метра. У ній знайшли останки сімдесяти чотирьох осіб, здебільшого жінок. Всі вони були одягнені в розкішний одяг і прикрашені коштовним камінням, золотом та сріблом. У гробницях знайдено також предмети побуту, музичні інструменти та мисливське приладдя.
Стародавні шумери вірили в потойбічне життя, в безсмертя людської душі. Тому вчені припустили, що коли смерть підкосила царя, його близькі «поспішили» піти на «той світ», щоб продовжувати свою беззавітну службу. Однак зараз французькі вчені спробували пояснити походження цих гробниць іншим способом.
Давні шумери зберігали традицію, за якою під час новорічного свята потрібно було влаштовувати пишну церемонію. Вона символізувала весільну урочистість богів Таммуза та Іштар. Як свідчить легенда, цей шлюб завершився загибеллю Таммуза. Жрець, який виконував його роль, теж мав померти. Слідом за ним, мабуть, до гробниці пішли й інші учасники інсценування.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.