Історія кредитування: від давнини до наших днів
У наш час складно уявити життя без кредитів і загалом позичання грошей, чи то у банку, чи то у приватної особи. Люди беруть кредити, щоб купити нерухомість (іпотека), придбати автомобіль, відкрити власний бізнес чи просто на особисті потреби. Зрозуміло, життя в кредит далеко не найкраща практика, і якоюсь мірою є формою сучасного рабства, але з іншого боку часом кредити можуть бути корисними, або навіть рятівними, наприклад, коли людина бере гроші в борг на лікування. Або відкриває успішне підприємство і за допомогою нього заробляє прибуток, що покриває і кредит, і відсотки по ньому. І як ви, напевно, здогадалися, практика кредитування аж ніяк не дітище сучасності, а давня, як сама людська цивілізація. Люди брали і давали гроші в борг, починаючи майже не самого зародження грошей як таких.
Коли зародилося кредитування?
Кредитування з’явилося практично разом із грошима. Так приблизно 3000 років до нашої ери у давній Месопотамії, одній з колисок цивілізації, вже на повну практикувались кредитно-грошові відносини. Обіцяючи хороший урожай навесні, вавилонські і шумерські фермери позичали насіння, а потім ділилися своїм урожаєм, щоб розплатитися з боргами. Тамтешні кредитори, як і сучасні банки, за те, що позичали, отримували також добрі відсотки.
Кредитно-грошові відносини згадуються у одному з найвеличніших історичних документів тієї епохи – кодексі законів вавилонського царя Хаммурапі. Зокрема мудрий Хаммурапі встановив обмеження на максимальну відсоткову ставку, яку може стягувати кредитор зі свого боржника, вона становила трохи більше 33% річних.
А ось доля боржників, які не могли розплатитися за кредитами, була незавидною – їх продавали у рабство. Але в цілому ті ж вавилоняни були досить розсудливими: якщо врожай був зіпсований через брак води або з якоїсь іншої причини, яка не залежить від позичальника (так би мовити форс-мажор), останньому не потрібно було повертати свій борг. Сучасні банки, на жаль, не володіють подібною гуманністю.
Кредитування у Стародавній Греції
В античній Греції кредитування було не менш популярним. У грецькому суспільстві кредитори часто високо цінувалися, оскільки їхня готовність ризикувати своїми грошима, надаючи кредити, заохочувала торгівлю та допомагала стимулювати економіку міст-полісів.
Що античні філософи думали про кредитування?
Філософи часто ставили під сумнів етичність кредитування, наприклад, Платон побоювався, що кредитування може призвести до соціальної нестабільності. Для нього кредитування часто демонструвало неповагу до бідних, яка не надто відрізняється від сприйняття лихварів сьогодні. Ще Аристотель вважав, що з усіх способів заробляння грошей лихварство (грабіжницьке кредитування під надвисокі відсотки) є найбільш неприродним.
Кредитування в середні віки
Релігія відіграла значну роль в осуді практики позичати гроші під відсотки: Коран і Біблія повністю відмовляються від відсотків, а Тора дозволяє євреям позичати під відсотки лише неєвреям. Раніше ісламські закони розглядали відсотки як незаслужений дохід.
Біблія також засуджувала лихварство, особливо коли кредитори стягували відсотки з бідних. Це зробило кредитування грошей спірною темою у середні віки. Хоча кредити були необхідні для підтримки торгівлі та економіки, зрештою, цю роль взяла на себе церква… А Ватикан став не лише духовним центром католицтва, а й найбільшим банком середньовіччя, даючи позички всім європейським королям, та іншим дрібнішим герцогам, вельможам, князям.
У пізнє середньовіччя починають з’являтися як приватні, так і державні банки – професійні фінансові установи, що спеціалізуються на кредитуванні.
Кредитування у «Новий час»
Перший американський банк, Bank of North America, був заснований 1791 року, раніше його з’явився банк Англії, в Європі, а також американських та інших колоніях як гриби після дощу з’являються банки, активно розвивається фінансове життя, все це вимагає зростання економіки та промислова революція.
Наступним поворотним моментом у розвитку кредитування стає вже XX століття – в 1920 року в США випускають перші кредитні картки, вони звичайно тоді працювали не так як їх сучасні аналоги, їх випускали окремі роздрібні магазини, щоб покупці могли брати товари в борг, або кредит , або розстрочку.
Перші універсальні кредитні картки в тому вигляді, в якому ми їх використовуємо зараз, з’явилися в 1950 році, вони були випущені компанією Diners’ Club Inc., стягуючи з продавців близько 4-7% від загальної суми рахунків. Великі компанії, що випускають кредитні картки, які ми знаємо сьогодні, такі як Visa та Mastercard, утворилися у 1970-х роках.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.