Тлателолко – вітрина імперії ацтеків

ринок Тлателолко

У доколумбовій Америці великий ринок містився в місті ацтеків Тлателолко. Його розміри та організація вразили іспанських конкістадорів, які не бачили нічого подібного в Європі XVI сторіччя. Тлателолко був частиною столиці імперії ацтеків Теночтитлана, яку, за переказами, засновано 1325 року на одному з островів озера Текскоко. То було ідеальне місце для користування ресурсами озера, однак зерно, фрукти, овочі, будівельні матеріали та інші основні товари споживання треба було завозити сюди ззовні. У 1337 році група ацтеків-розкольників заклала незалежне місто Тлателолко на острові північніше від Теночтитлана. Невдовзі міста стали суперниками. Стратегічна позиція Тлателолко та надзвичайні комерційні здібності його мешканців здобули загальне визнання.

Спершу цей ринок займався виключно товарами першої потреби, але економічний та суспільний розвиток мало-помалу сприяв обмінові предметами розкоші, аж поки виникла потреба створити спеціалізовану установу для торгівлі з далекими країнами — Почтекайотл, — яка виплела мережу обмінів аж до провінцій імперії майя.

У 1473 році після винищувальної війни Тлателолко зазнало поразки в битві з військом Теночтитлана, після чого гордовите місто перетворилося на просте передмістя. Однак з огляду на розмір і репутацію ринку переможці поклали заохочувати його розвиток, постачаючи його широким асортиментом рідкісних товарів з інших міст та регіонів імперії ацтеків.

На час завоювання Мексики іспанськими конкістадорами ринок Тлателолко був на вершині свого процвітання. Тогочасні іспанські літописці описували, що ринковий майдан був розміщений на схід від центральної частини міста, де відбувалися урочистості. То була простора прямокутна еспланада з боками кожен завдовжки 200 метрів, вся вимощена бруком і вирівняна, по периметру височіли аркади, де містилися крамниці. У середмісті була розташована момоцтлі, щось на кшталт зрізаної ступінчастої піраміди, використовуваної для свят, церемоній та інших громадських подій.

Іспанський завойовник Мексики Ернандо Кортес писав, що «в цьому місті багато майданів, де торгівля ніколи не вщухає. Один з майданів вдвічі більший за Саламанку, його оточують аркади, під якими щодня проходить понад 70 тисяч людей, щоб продавати й купувати».

Зручно розміщений поблизу причалу Лагунілья, куди прибували човни з товарами, ринок також сполучався з суходолом трьома брукованими вулицями. Як вітрина ацтекського світу, Тлателолко пропонував відвідувачам ринку чудове розмаїття екзотичних товарів з усіх куточків імперії — фрукти, тварини, ліки, одяг, хутро й шкіру, посуд, інструменти, знаряддя праці й ще багато чого. На ринку люди також мали до своїх послуг громадські бані, кав’ярні, цирульні, носіїв та рабів.

КАКАО ЯК ВАЛЮТА

Торгівці, знані під назвою тламакаке, були на загал і виробниками. Посередники, або регатонеріа, які купували дешевше, а продавали дорожче, з’явилися вже в колоніальну епоху. Нормальною практикою був бартер, але деякі товари використовувались і як валюта. Для цього в деяких регіонах імперії вирощувалось какао, при чому це виробництво перебувало під пильним контролем уряду. Основною одиницею платні за дешеві товари було зернятко, а за коштовні продукти — мішок із 8 тисяч зерен (ксікіпілес).

Ходили як валюта і клапті бавовняної тканини розміром з носовичок (качтлі). Вони мали три розміри, які відповідно дорівнювали вартості 65, 80 і 100 зерен какао. Раб, який вмів співати, коштував 30 качтлів, а чудовий співак і танцюрист міг потягти на 40 качтлів або на 4 тисячі зерен какао.

Іншою формою оплати був золотий пісок. Його насипали в дудочки від пір’їн, а цінність визначалася довжиною та діаметром пір’їн. Нарешті як дрібні гроші використовувались малі й тонкі мідні монети у формі літери Т, самородки золота, міді чи олова, кавалки бурштину і навіть червоні мушлі молюска, відомого нині під назвою спонділ.

Вся торговельна діяльність улягала добре відпрацьованим законам та правилам, оскільки ринок — як і решта інституцій — у доколумбовій Мексиці функціонував на засадах «коректності й чесності». Будь-які операції поза ринком суворо заборонялися, кожен торгівець мав відведене йому місце, що відповідало характерові його товару. Встановлені норми — вірьовки різної довжини та ємності різної величини — дозволяли вимірювати кількість пропонованих товарів. Ціну кожного товару також встановлювали заздалегідь, а торгівець, якого злапали на гарячому, коли йшлося про вагу чи ціну, зазнавав суворої кари.

На ринку діяла також канцелярія, де постійно чергувало з десяток судочинців, які стежили за дотриманням правил торгівлі та залагоджували можливі конфлікти. Численні представники влади регулярно обходили ринок, аби запевнити безпеку і викрити надуживання.

Засновуючи місто Мехіко, європейці створили два нові ринки для постачання мешканців, але жоден з них ніколи не набував важливості й розмаху ринку Тлателолко, який так і не пережив іспанського завоювання.

Автор: Марія Ребека.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers