Подорож у трипільський світ

Трипільська культура

На землях України відомо близько 2000 трипільських пам’яток – поселень, могильників, курганів. Понад 100 років досліджують цю давню цивілізацію археологи, здобувши під час розкопок важливий матеріал для відтворення давньої історії, відкривши тисячі шедеврів давнього мистецтва. Нині українські вчені працюють над створенням маршрутів наукового туризму та екскурсійно-туристичних осередків, які розширюють наші можливості для ознайомлення з цивілізаціями, які існували на території нашої країни у V—III тисячоліттях до н.е.

Використовуючи світовий досвід експериментальної археології, товариство громадян “Коло-Ра” розробило ескізний проект створення на громадських засадах біля с. Уляники Кагарлицького району Київської області історико-археологічного культурно-просвітницького комплексу.

Подібні комплекси мають велике громадське та виховне значення, забезпечуючи широким верствам населення можливість ознайомитися з історико-культурною спадщиною шляхом активної участі у її відтворенні. Вони приваблюють не тільки туристів, але й організаторів різноманітних акцій — вистав, фестивалів, тощо. Досить згадати городище Біскупін у Польщі, відоме у зв’язку з проведенням там традиційних археологічних фестивалів.

Розбудова комплексу біля с. Уляники передбачає поєднання всіх елементів історичної реконструкції будівель, предметів інтер’єру, знарядь праці, культових предметів, а також відтворених звичаїв, технологій і обрядів давніх часів, створення і забезпечення безперебійного функціонування об’єктів інфраструктури. Створення нового культурно-просвітницького комплексу має доповнити вже існуючу мережу музеїв закладом нового типу.

З історичного погляду обраний для розташування комплексу район має багате і цікаве минуле, яке налічує понад п’ять тисячоліть. Село Уляники розташоване в тому районі Середнього Подніпров’я, де археологами, починаючи з В. В. Хвойки, на початку XX ст. досліджено понад 12 поселень трипільської культури, скіфські, зарубинецькі, ранньослов’янські та давньоруські поселення і городища, пам’ятки козацької епохи.

Серед об’єктів, призначених для відтворення в першу чергу — поселення давніх землеробів мідного віку — Трипільської культури (VI-IIІ тис. до н. е.). Поселення планується розташувати на високому розі, утвореному заплавою струмка. Це має бути невелике селище, з типовою для трипільців забудовою по колу з громадськими спорудами в центральній частині. Для Трипільської культури характерні наземні будинки, іноді досить значних розмірів, в тому числі — двоповерхові. Для їхнього будівництва використовувалися поширені природні матеріали — дерево, глина, очерет. Вже розроблено проект гончарної майстерні, відтвореної за даними археологічних розкопок.

Зроблено макет двоповерхового житла в масштабі 1:1. Мають бути реконструйовані будинок для зібрань громади та храм, будинок вождя та рядова забудова. На околиці поселення будуть розміщені ремісничі майстерні — гончарна, ткацька. Планується відтворити систему укріплень селища ровом та земляним валом з гостроколом.

Друга ділянка має бути віддана під селище бронзового віку. Заплановано відтворити споруди, характерні для ряду археологічних культур, які існували в III — II тис. до н. е в Лісостеповій смузі України. Серед них культури багатоваликової кераміки, тшинецько-комаровська, зрубна та біло-зірська. Життя та побут у ці тисячоліття були суворими — люди жили у заглиблених в землю спорудах із дерева та глини, перекритих засипаними землею покрівлями. Для цього селища обрано місце ближче до води, над струмком. Вздовж нього витягнеться вулиця бронзового віку. Саме так розміщувалися поселення в цей час. Серед ремісничих будівель — майстерні металурга-бронзоливарника, плавильна піч. Є плани також відтворити святилище бронзового віку та храм-обсерваторію. Для цих споруд може бути використане місце на підвищенні, вище за розташування селища на березі струмка або ставка.

Наступний час — залізний вік буде репрезентовано селищами ранньослов’янського часу, які належать до археологічних культур, характерних для району Середнього Дніпра в II ст. до н. е.—V ст. н. е.

Старожитності цього часу в Середньому Подніпров’ї репрезентовані “класичною” зарубинецькою культурою (II ст. до н. е.—1 ст. н. е.) та пізньозарубинецькими пам’ятками (І—II ст. н. е.), київською та черняхівською культурами III—V ст. н. е. Всі ці культури мають бути репрезентовані типовими для них садибами, розташованими у характерних топографічних умовах, переважно на схилах плато. Розглядається можливість відтворення на підвищенні невеликого укріплення-городища зарубинецького часу, подібного до відкритих археологами біля сучасних сіл у Кагарлицькому районі. З ремісничих комплексів буде відтворено гончарні майстерні черняхівської культури.

Україну-Русь репрезентуватимуть давньоруське село та український хутір, відтворені за результатами археологічних досліджень комплексів VI—XIII ст. у Середньому Подніпров’ї. Їх заплановано розмістити на плато та на схилах північніше комплексів попередніх епох. Давньоруське село складатиметься з ряду садиб — житлових, господарських та ремісничих споруд, які дадуть уявлення про споруди, характерні для різних періодів між VI—XIII ст. Це переважно споруди з дерева (житлові), в тому числі — двоповерхові та дерева і глини (господарські). З ремісничих споруд буде відтворено кузню, гончарну майстерню.

Автори: Відейко М. Ю., Травчук О. В.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers