Чому не треба знати історію

З самого малку нас привчають до того, що треба робити те і те, бути таким-то і таким-то, і взагалі раз треба значить треба. І стільки тих «треба» було в нашому житті з маленьких років: треба йти додому (коли всі інші дітки ще гуляють), треба добре вчитись, треба бути слухняним, треба винести сміття (то вже що треба то треба) і ще багато самих різних «треба». Але на підсвідомому рівні частенько від слова «треба» в багатьох людей стійка алергія, а треба завше асоціюється з чимось нецікавим, якоюсь нудотою. Тому вирішив піти іншим шляхом – від зворотного і розповісти, чому не треба знати історію. (А може справді не треба ?)

Отож, не треба знати історію якщо нам подобається постійно робити одні і ті самі помилки, весь час вставати на одні і ті самі граблі. (Деяким мазохістам то навіть подобається – вони ж такі рідні ті наші граблі, як на них не вставати знов і знов?)

Не треба знати історію, якщо ми не хочемо знати самих себе, свою культуру, а замість того все життя блукати і пітьмі невігластва (веселої прогулянки!)

Не треба знати історію, щоб не дай Бог совість не прокинулась, а то хай собі тихенько спочиває та похропує, не будемо її будити.

Не треба знати історію, якщо замість того можна повалятись на дивані та подивитись по телевізору якесь шоу (чи мильний серіал) або посидіти у всіляких Кантахтах (та інших Фейсбуках) з когось погнати та поприколюватись…

Не треба знати історію, щоб нами могли легко керувати, маніпулювати, щось нав’язувати. Тож так зручно – бути чиїмось рабом та слухати чужі вказівки, жити чужими думками та бажаннями, жодної тобі відповідальності, адже за все звісно відповідають наші хазяїни (боси, шефи, начальники, влада, потрібне підкреслити)…

Не треба знати історію, а то ж ще доведеться її потім переказувати своїм дітям, а для чого зайвий час тратити, дітям всякою фігнею голови забивати, коли замість того можна подивитись телевізор, напитись (чогось алкогольного), піти кудись потусити на дискотеку (і далі по списку).

І взагалі не треба знати історію та й крапка.

Набагато краще встановити в кожному селі репродуктор і таким чином повідомляти людям новини та розважати їх, ніж надавати їм можливість самостійно засвоювати політичні, наукові та інші знання. Тільки щоб нікому в голову не спало розповідати по радіо підкореним народам про їхню історію; музика, музика, нічого, крім музики. Адже весела музика пробуджує в людях трудовий ентузіазм. (Адольф Гітлер)

Як бачимо, пан Гітлер мав рацію, розмірковуючи про політику фашиської Німеччини щодо підкорених народів – ніякої історії. Лише легка розважальна музика (іншим словом – попса) і арбайт-арбайт шнель…

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом