Суперниця Нефертіті
Невже у прекрасної дружини великого фараона Ехнатона була суперниця? До самого останнього часу навіть питання це не могло виникнути. Але тепер воно цілком правомірне. І відповідь на нього важлива не просто для того, щоб дізнатись, чи була щаслива жінка, ім’я якої на тисячоліття стало символом всього прекрасного, а перш за все для того, щоб зазирнути в епоху царювання Ехнатона, одного з найвидатніших, самих своєрідних і загадкових фараонів Давнього Єгипту.
Він царював тридцять три століття тому. Однак і донині самою дивною подією єгипетської старовини залишається релігійний переворот, що стався під час Ехнатона. При сонцепоклоннику Ехнатону – Аменхотепу IV, який знищив багатобожжя, розцвіли мистецтво, науки і ремесла. Він реорганізував державне управління, боровся з владою жерців і скасував її. Він збудував нову столицю Єгипту – місто Ахетатон, і тут зібрав кращих майстрів, ремісників і художників з усієї країни. І, нарешті, цей час прославила своєю красою дружина фараона, легендарна Нефертіті.
Відомо, що в заклинаннях древніх єгиптян цариця займала місце колишніх божеств «поряд з сонцем і своїм чоловіком». Після смерті Ехнатона, відновивши колишніх богів, жерці старанно витравлювали пам’ять про цього незвичайного фараона-реформатора. Ім’я і справи його були віддані насильницькому забуттю. У списку фараонів, який був складений два століття опісля в храмі в Абідосі, ім’я Аменхотепа IV вже просто не значиться.
Єгипет, Долина царів. Тут в 1907 році була знайдена золота труна фараона. Знахідка сама по собі прекрасна, але головне було не в ній. Головне було в тому, що із цією знахідкою на світ з’явилась таємниця. Таємниця, яка десятки років розбурхувала розуми єгиптологів. Судіть самі. Надгробний покров призначався для цариці Тейе – матері фараона Ехнатона (чи Аменхотепа IV). Але ні саркофага цариці, ні мумії її всередині не було… Золота труна була, але для кого вона призначалась? В молитві, написаній від імені померлого, був зображений знак, що символізує померлого царя, єгипетське чоловіче божество. Однак при подальшому розгляді виявилось, що первісний знак був іншим. Його, як видно, випадково пропустили ті, хто переробляв напис. Початковий знак зображував жінку. Вчені зробили висновок, що труна, яка призначалась для жінки, була згодом перероблена для фараона, ієрогліфи з ім’ям якого були ретельно знищені. Однак на похоронних цеглинах виразно читались титли Аменхотепа IV. У труні ж виявилась мумія молодого чоловіка років 19-20.
Відразу виникли питання. Чому в надгробній кімнаті цариці Тейе опинилась труна, призначена для фараона? Де мумія самого фараона і для кого призначалася спочатку гробниця? Для матері або його дружини, прекрасної Нефертіті?
Вчені на підставі багатьох текстів і вивчених фактів зробили висновок, що труна була зроблена для побічної дружини фараона Кійі. Про неї ми нічого не знали і тим цікавіше дізнатися тепер.
«Як у цариці, у неї було досить широке і разом з тим худорляве обличчя, але цим чи не обмежується схожість. Тієї урочистої незворушності, тієї ніжної витонченості, якими відзначені кращі статуї Нефертіті, в цьому пристрасному, цілеспрямованому обличчі немає й сліду. Темні, великі і довгі, трохи розкосі очі широко відкриті і напружено дивляться з-під густих чорних брів. Ніс тонкий і прямий з роздутими ніздрями. Повні губи помітно видаються і щільно стиснуті. Є щось пекуче й суворе і в той же час натхненне в цій красі, такій відмінній від спокійної краси цариці ».
А ось слова її, звернені до фараона: «Буду бачити я красу твою постійно, моє бажання. Буду чути я голос твій солодкий північного вітру. Буде молодіти плоть моя в житті від кохання твого».
Титло Кійі звучить так: «Дружина – улюбленець великого царя і государя живе правдою, владики обох земель Нефрит-Тепрь-ре – Єдиного для Ре, отрока доброго сонця живого, який буде живий віковічно вічно, Кийа».
І ще одна знахідка підтверджує здогад. Незадовго до першої світової війни були знайдені дві невеликі кам’яні плити із зображенням двох фараонів: старшого і молодшого. Старшого визначили досить просто і швидко: Аменхотеп IV. Але хто ж його співправитель?
«Загадкова особа одягнена в широке довге складчасте одіяння, настільки прозоре, що крізь нього просвічують тулуб і ноги. Такі прозорі шати – звичайна річ на сонцепоклонних зображеннях. Але без будь-якого більш щільного, непрозорого прикриття нижньої частини тулуба в подібних шатах бувають зображені тільки жінки. У чоловіків, коли вони одягнені в довгі прозорі одежі і стоять, нижня частина тулуба завжди чимось прикрита: порадником, опаскою або будь-яким предметом, зображеним спереду. На даному зображенні такого прикриття немає, і загадкова особа явно жінка».
Хто ж була ця «царепододібна жінка»? Цариця Нефрит-пов? Але відомо, що молодший цар носив чоловічий синій вінець, а не жіночий, як цариця. До того ж за обома фараонами завжди зображується тільки одна царівна. А на зображеннях фараона з Нефрит-пов – царівен завжди шість. Правда, ось в садибі Кійі були знайдені її зображення з фараоном і однієї царівною. «Якщо другий фараон був жінкою, але не царицею Нефрит-пов, то ким би він міг бути ще, як не Кийа? Ніяких інших підходящих осіб назвати неможливо».
Що ж, якщо здогадки справедливі, то відомі розрізнені факти відразу вибудовуються в певну систему. І тепер за збереженими археологічними пам’ятками можна простежити, як падало значення Нефрит-пов (Нефертіті) і виростало значення Кійі. Чого варта одна труна, покрита листовим золотом! .. У самій справі, вона настільки багата, що підійшла для фараона. А Нефрит-пов? .. Нефрит-пов, як припускають, була заслана або сама оселилась в своїй далекій садибі.
Хто ж і звідки була ця жінка, яка похитнула велич прекрасної Нефертіті, що стала за життя фараона його співправителем. Чим привабила вона великого фараона? Красою? Розумом? Мудрими порадами? Розумінням його справи? Чи була вона помічницею фараона в його боротьбі з жерцями? Можливі сотні припущень, але всі вони ще не доведені. Відомо одне: за рік до смерті Аменхотепа IV всі згадки про Кійю починають знищуватись, її садиба передається дочці фараона від його дружини Нефрит-пов, а золота труна переробляється для самого фараона. Чим викликане падіння Кійі, здогадатись неможливо.
Доля Ехнатона також виявилась трагічною. Мумія його була вийнята з гробниці і швидше за все знищена жерцями. Столиця проклята і покинута. Пройшли століття і тисячоліття, перш ніж наука змогла хоч частково повідати про його життя і діяння. Історія ця – лише припущення. Остаточно бути впевненим в їх справедливості ми не можемо. Але припущення бувають різні. Важливо знати, хто їх робить.
Автор: В. Кантор.