Тиверці – загадкове плем’я
Давньоруська народність утворилася з більш ніж десятка слов’янських племен. Майже всі вони давно ретельно вивчені. Тільки одне племінне об’єднання древніх слов’ян – тиверців, що займало територію на південному заході нашої батьківщини, залишалося «загадковим». Про нього було майже нічого невідомо, письмові джерела повідомляли самі убогі відомості, археологічні пошуки не увінчувалися успіхом. Були висловлені навіть припущення, що тиверці не жили в Подністров’ї, що це не слов’янське плем’я і тому подібне.
Археологічна загадка була вирішена археологами порівняно недавно. Уважне вивчення вказівок літопису привело вчених до думки, що тиверські поселення знаходилися зовсім не в тому місці, де їх шукали. Літопис був прочитаний неправильно. Озброєні новими даними археологи відкрили 43 поселення тиверців.
Археологічні розкопки, що проводяться послідовно, дозволили відновити життя цього слов’янського племені, що жило в районі Прутсько-Дністровського межиріччя і нижнього Дунаю. Назва племені походить, очевидно від давньої назви Дністра – Тірас. На рубежі 9-10 століть в цьому районі виникають міста, в яких живуть знать, воїни, ремісники. Особливо розвинене було у тиверців виробництво металевих виробів. Так, в одному лише Алчедарському поселенні район металургів займав площу понад ста гектарів. Тут були виявлені десятки домниць для виплавки заліза, печей для випалу залізної руди, сотні кілограмів руди, вугілля і т. п.
Розкопки не тільки вирішили загадки, але й поставили нові. Так, близько домниць на Алчедарському поселенні були знайдені фігурки людей з глини. Виникло припущення, що це зображення ідолів. Однак тут же виявлені натільні християнські хрести. У чому ж справа!
Ретельне вивчення дало в руки вчених наступні факти. Предмети, що вказують на поселення християн, знаходяться тільки в центрах тиверських міст. Зате велика кількість язичницьких амулетів, знайдене на їх околицях, говорить про те, що тут жили язичники. Виявилося, що воїни і знать, що жили в центральній частині міста, були християнами, а ремісники і селяни, що населяли околиці, поклонялися язичницьким божествам.
Ці висновки археологів були підкріплені вивченням поховань тиверців в 10 столітті. Виявилося, що за християнським обрядом поховані були тільки знатні люди (в глибоких могилах, головою на захід). Простий народ ховався за язичницьким обрядом (трупи спалювалися, і останки в горщиках ховались під курганами або просто зсипалися в ямки там же).
Таким чином, маленькі фігурки дійсно були ідолами. Вони зображували Сварога – божество-покровителя ковалів і плавильників заліза. Археологічні розкопки вперше дозволили побачити «обличчя» цього древнього слов’янського бога.
Знахідки вчених в поселеннях тиверців ще раз підтвердили, що християнство проникло до слов’ян, насамперед, в середу феодальної знаті. Простий народ завзято пручався насадженню нової релігії.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.