Таємниця Зімбабве
Коли більше ста років тому якийсь англійський мандрівник і мисливець Адам Рендерс, повернувшись з тривалих мандрів по незвіданих в ту пору районів Африки, став розповідати, що приблизно в 300 кілометрах на південь від Лімпопо він виявив руїни якогось древнього міста, його ледве було не підняли на сміх! Залишки кам’яних будівель в тропічних джунглях? Це неможливо! Адже всім давно відомо, що корінні жителі Африки безнадійно відстали в своєму розвитку, що вони не знали, по суті справи, заліза до приходу європейців, що вони не зводять і не вміють зводити кам’яні будови, що … Втім, не будемо приводити всі аргументи і докази, які були пущені в хід тими, хто волів бачити в Африці «дикий континент», який не мав історії, який не знав цивілізації. Нині всі ці докази звучать щонайменше комічно.
Але чотирма роками пізніше Рендерса німецький геолог Маух підтвердив його відомості! Розвалини дійсно існують – і ще які! Кам’яні, величезні, не те руїни якогось палацу, не то залишки якоїсь великої фортеці – кам’яні блоки циклопічної кладки! І все це – посеред тропічного лісу! І не тільки руїни якихось кам’яних будівель знайшов Маух. Він виявив і сліди древніх копалень, рудників, в яких видобувалося залізо.
Було над чим задуматись. Тепер вже явно безглуздими виглядали звинувачення, ніби Рендерс просто-напросто позаздрив лаврам барона Мюнхгаузена. Тим більше, що у міру подальших пошуків, у міру того, як європейські мандрівники просувались все далі по території сучасної Південної Родезії, вони знаходили все нові і нові руїни. Не такі великі, як перші, не такі вражаючі, але, тим не менш, безсумнівно, старовинні, і відносяться до однієї і тієї ж цивілізації.
Що ж це була за цивілізація? Кому належали виявлені Рендерсом уламки будівель? Зімбабве – так на мові місцевих жителів, негритянського племені матабеле, називалось те місце, де стояли розвалини – привернуло загальну увагу. Тут були гранітні башти, висотою до 15 метрів, оточені десятиметровими стінами, тут був «Акрополь», що знаходився як і всі «акрополі», на вершині пагорба. Тут були залишки інших будов.
Це – споруди, зроблені завойовниками, безапеляційно стали говорити ті, хто до цього взагалі заперечував існування даних руїн. Не могли ж предки матабеле, що займаються кочовим скотарством, або іншого місцевого племені, машона, що займаються примітивним землеробством, звести такі будови. Ні, тут і думати нічого. Все це зробили прибульці.
Але які прибульці? На цей рахунок не було єдності думок. Одні вважали, що сюди колись проникли араби. Інші, відносячи будівлі не до середньовіччя, а до набагато більш ранніх часів, стверджували, ніби творці Зімбабве – сабейці і фінікійці. Згадали і давню легенду про країну Офір. Туди, в цю країну, як розповідається в Біблії, споряджав свої кораблі цар Соломон за золотом для прикраси Єрусалимського храму, центру іудейського богослужіння. Напевно, «доводили» деякі вчені, таємнича країна Офір, про яку досі точаться суперечки серед вчених – це і є нинішня Південна Родезія, благо тут знайдені сліди видобутку золота.
Але в тому-то вся і справа, що тут були виявлені не тільки сліди видобутку золота, але й – спочатку десятки, а потім і сотні – стародавніх рудників і залишків залізоплавильних печей! Значить, був час, коли тут процвітав видобуток і обробка металів! Причому, не в одному певному місці, у тому ж, припустимо, Зімбабве, а на великій території! Що, все це зробили прибульці? А залишки кам’яних споруд? У 30-х роках минулого століття були зроблені відповідні розкопки. І буквально на всій території країни – від низин Замбезі до сучасної Анголи – були виявлені залишки стародавніх кам’яних споруд. В одній Родезії їх нині знайдено понад трьохсот! І майже скрізь при розкопках знаходили залізні і мідні вироби, іноді – золоті, а також вироби з олова, бронзи.
Ні, версія про прибульців явно не витримала перевірки часом! Не було ніяких прибульців із заморських країн, ніяких «варягів». Були місцеві, корінні жителі, що населяли колись всі ці райони, була – чи подобалось це колонізаторам і всім тим, хто намагався обґрунтувати «право» на колонізацію, чи ні – старовинна місцева цивілізація, були ясні докази, що ті, хто населяв в свій час Південну Родезію, знали обробку металів, знали залізні знаряддя праці.
Чим далі займалися цим питанням дослідники, тим повніше, чіткіше вимальовувалась перед ними раніше невідома цивілізація. Вже перші археологічні дослідження дозволили імовірно датувати руїни Зімбабве і взагалі всю «культуру Зімбабве» – так вчені охрестили виявлену цивілізацію – XIV століттям. Але це виявилось не зовсім точним. Подальші розкопки і подальша перевірка показали, що вона існувала не одне століття, а ряд століть і що початок її відноситься до часів трохи більш ранніх. Так, наприклад, радіовуглецевий аналіз показав, що шматки дерева, взяті з підстави стіни в Зімбабве, відносяться до VI-VIII століть нашої ери.
Зараз вже можна вважати встановленим, що основні будови, виявлені на великій території в Південній Родезії, зводились протягом добрих дванадцяти століть – з V по XVII століття! І точно так само можна вважати встановленим, що в ці сторіччя тут існувала досить розвинена цивілізація. Про це свідчать не тільки руїни міст і селищ, не тільки численні залишки печей для виплавки металу з руди – з виплавкою металу пов’язана, до речі, і назва цієї країни «Монотапа» («владика рудників»), – але й сліди штучного зрошення – каналів, колодязів.
І ця країна, у всякому разі, в XIII-XV століттях, вела велику торгівлю, в тому числі і з Китаєм. Знайдені були в Зімбабве китайська порцелянова чашка, рештки арабських і перських скляних посудин. (Про те, що між Китаєм і Африкою існували торговельні зв’язки, вчені знали й раніше; так, зокрема, в 1480 році китайська ескадра підходила до берегів Африки).
Так, так само, як і населення інших континентів, африканські народи мають свою історію, що йде в глиб століть, значну і цікаву. Вони йшли тим же шляхом, що й інші народи, проходили ті ж стадії розвитку, що й інші народи. Вони самостійно перейшли до залізних знарядь праці, у них була своя досить висока культура. Писав же один американський фахівець: «… в той час, коли наші власні предки все ще обходилися кам’яними знаряддями праці, або в кращому випадку, коли вони тільки переходили до бронзи, негри мали вже розвинене мистецтво плавки заліза; здається ймовірним, що їх раса внесла у справу раннього розвитку залізної індустрії більший внесок, ніж будь-яка інша».
Нині нікому вже не прийде в голову вважати Зімбабве містом іноземних прибульців. Але не тільки Зімбабве і не тільки країна Монотапа. Дослідження останніх років показали, – наявність в Африці чудових стародавніх цивілізацій, про існування яких світ раніше не підозрював. І не тільки древніх. Значну роль в історії Африки зіграла середньовічна держава Бонін, що знаходилась на території нинішньої Нігерії. А великі торгові центри на східних берегах Африки, пов’язували в свій час з Сіам і Китаєм! А держава Гана – не нинішня, а та, що існувала з VII по XIII століття і включала в себе Західний Судан і Південну Сахару! А держава Ашанті, яка існувало ще в XIX столітті.
Дослідження і вишукування тривають. Треба думати, вони принесуть ще чимало цікавого і допоможуть відновити живу і яскраву картину історії народів Африки.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.