Танці епохи бароко
Продовжую маленький цикл статей, присвячених історії танцю. Ура! Вже нарешті минули темні середньовічні часи, а людство потихеньку вступає в цивілізовану епоху просвітництва. Хоча все таки більш-менш цивілізовану, якщо вже ніхто нікого не спалює живцем на вогні (а замість того «гуманно» відрубує голову на гільйотині) то це ж ще не ознака цивілізації, а тогочасним мешканцям звісно ще далеко до наших просунутих сучасників. Тим більше війни як вирували кругом, так і вирують, і нема на то ради, коли війна – улюблене заняття всяких королів, а гармати – суттєвий аргумент у будь-яких «дипломатичних» переговорах. Хоча з другої сторони, вже у 17-му столітті з’являється все більше і більше грамотних (і писемних!) людей, відкриваються школи, а у великих містах навіть університети. Прогрес потихеньку (але впевнено) наступає, а заодно змінює життя людей, їхній побут, звичаї, культуру і звичайно що танець.
Середньовічні придворні танці ставали все вишуканішими та манернішими і врешті перетворились на бальні танці. Взагалі таке явище як бал, було придумане у Франції ще в глибоке середньовіччя, а перший бал був проведений у 1385 році на честь одруження французького короля Карла шостого. Бал – це не просто звичайні танці (чи як то кажуть у наш час – дискотека), бал – це урочиста подія, яка супроводжується не менш урочистою музикою, танцями, та строгим етикетом і правилами поведінки.
Хоча в середньовічні часи особливо було не до балів, самі розумієте то хрестові походи, хай їм гець і треба кудись скакати за тридев’ять земель, звільняти від сарацинів Святу землю, то епідемії чуми, то ще якась зараза. Зате у більш спокійні (але все таки відносно спокійні) часи вже пізнього середньовіччя настає особливий розквіт балу і бальної культури загалом. Особливо цей розквіт прийшовся на 17-те століття, часи правління французького короля Людовіка Ясне Сонечко (як його шанобливо називали сучасники). Між іншим, це той самий король, який придумав жіночі каблуки (бо був маленького росту бідака), а ще він любив гарно потанцювати на балах.
Менует при дворі короля Людовіка
І сучасна реконструкція, правда гарно? Менует – старовинний французький граціозний танець, з середини 17-го століття стає дуже популярним на тогочасних балах. Менует був улюбленим танцем самого Людовика, а згодом із Франції танець розповсюджується по всій Європі, зокрема і в Росію, де тамтешній цар Петро перший активно прорубає вікна у Європу (мені подумалось, а може Біл Гейтс з своїми Windows то реінкарнація Петра першого?).
Контраданс – ще один популярний англійський бальний танець 17-го століття. Контраданс спершу був народним танцем, який танцювали прості англійські селяни, а вже у 17-му, на початку 18-го століття стає дуже популярним на балах. І ось його вже танцюють не лише прості селяни, а і всякі шляхетні дами і джентльмени, мадами та мусье.
Гавот – французький бальний танець 18-го століття. Первісно так само як і Контраданс був народним, а пізніше отримав свою популярність у бальних та шляхетных салонах. (Як не крути, але все йде з народу).
Щодо звичайного народу, то в куртуазну епоху бароко прості люди і далі продовжували танцювати свої народні танці, які продовжували зберігатись з часів середньовіччя. А після великої французької революції всі ці куртуазні бальні танці стали доступними для всіх людей незалежно від їхнього походження.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.