Стародавня Індія – Хараппська цивілізація

Цивілізація стародавньої Індії аж до початку ХХ століття була порівняно мало вивчена археологами та істориками, вважалося, що основні центри цивілізації стародавнього світу лежали на близькому Сході, в межиріччі Тигру та Євфрату, і в стародавньому Єгипті. Все змінилося завдяки знахідкам англійського археолога Джеймса Брестеда, який перший відкрив на території Індії сліди найдавнішої Харапської цивілізації або протоіндійської, як її ще називають. І виявилося, що давньоіндійська цивілізація така ж давня як і давньоєгипетська, що культура стародавньої Індії була не менш розвинена ніж у стародавньому Шумері або Вавилоні. Про стародавню Індію, її історію, культуру, релігію, мистецтво, наша сьогоднішня стаття.

Історія

Як ми вже сказали, найдавніша індійська цивілізація, що отримала назву хараппської або протоіндійської була відкрита археологами на початку минулого ХХ століття. Перед здивованими очима вчених постала яскрава культура, з розвиненими містами, будинками, обладнаними водопроводом (це в той час коли в Європі народ ще в печерах місцями жив), розвиненими ремеслами, торгівлею і мистецтвом. Першим було розкопане старовинне індійське місто Хараппа, яке і дало назву цій цивілізації, потім Мохенджо-Даро і безліч інших стародавніх поселень того часу.

Територія стародавньої Індії того давнього періоду розташовувалася по долині річки Інду і його приток, і неначе намистом охоплювала східне узбережжя Аравійського моря на території сучасної Індії та Пакистану.

Карта стародавньої Індії.

Походження Стародавньої Індії досі є предметом дискусій істориків та археологів. Між ними немає згоди з приводу того, чи мала давня протоіндійська цивілізація місцеві корені, або ж була занесена з сусідньої Месопотамії, з якою до речі велася інтенсивна торгівля.

Так чи інакше, але більшість вчених вважає, що протоіндійська цивілізація сформувалася з місцевих ранніх землеробських культур, які існували в родючій долині річки Інд. Та археологічні знахідки підтверджують цю точку зору, так як в долині Інду археологами виявлено багато найдавніших землеробських поселень, які датуються VI—IV тисячоліттями до н. е.

Родюча долина Інду, сприятливий клімат, великі поклади кремнію, що забезпечував сировину для виготовлення матеріалів, все це сприяло тому, що незабаром ці землі стали однією з перших колисок найдавнішої цивілізації людства.

Про ранню сторінку староіндійської історії, ми, на жаль, сказати не можемо, так як з цього періоду до нас не дійшло ніяких письмових джерел, єдине, завдяки чому ми можемо судити про життя давніх індійців, це археологічні знахідки. З цієї причини ми можемо багато сказати про культуру стародавньої Індії, про те яким у них був побут, господарство, але практично нічого не знаємо, наприклад, які царі правили стародавньою Індією, які там були закони, чи вели вони війни і так далі.

Занепад індійської цивілізації

Історичною загадкою залишаються і причини занепаду стародавньої протоіндійської цивілізації. Але, що ми можемо сказати з археологічних джерел, це те, що криза трапилася не стрімко, а відбувалася поступово. Поступово пустіли стародавні міста Хараппа і Мохенджо-Даро, споруди закидалися, скорочувалися ремісничі виробництва, прийшла в занепад торгівля. Все рідше використовувався метал.

Щодо причин такого занепаду є кілька гіпотез, одна з них, каже, що все це було викликано змінами в екології, зміни русла річки Інду внаслідок сильного землетрусу, що призвело до повенів, зміна у напрямку мусонів, невідомі раніше хвороби та епідемії, сильна засуха.

І останньою краплею, що спричинила падіння хараппської цивілізації, стало вторгнення кочових племен – аріїв, що прийшли в Індію з середньоазіатських степів. З-за внутрішніх негараздів хараппські міста не змогли протистояти прибульцям, і незабаром були завойовані ними. Поступово арії перемішалися з місцевим населенням, і їх суміш утворила сучасний індійський народ.

Культура

Хараппська культура стародавньої Індії була дуже просунутою, як для того часу, про що говорить, хоча б наявність високо розвинених міст, що мали прямі вулиці. Будинки будувалися з сирцевої цегли і навіть були обладнані водопроводом. Серед будинків стародавнього індійського міста обов’язково були громадські зерносховища, в самому місті знаходилися квартали різних ремісників. Зокрема стародавні індійці були вмілими гончарами, їх художньо розписаний глиняний посуд користувався попитом і далеко за межами самої Індії.

Руїни стародавнього індійського міста.

В навколишніх селах вирощували ячмінь і пшеницю, розводили овець і кіз. Трохи пізніше стали садити фінікові пальми, сіяти жито, вирощувати рис і бавовну.

Мистецтво

Стародавні індійці були вельми творчими людьми, але найбільших успіхів вони досягли в архітектурі і скульптурі. Правда, на жаль, до наших часів дійшло набагато більше пізніх творів індійського мистецтва, ніж з найдавнішого періоду Індії, харапської цивілізації.

Давньоіндійська скульптура.

Що ж стосується порівняно більш пізнього індійського мистецтва, то воно знаходиться під дуже сильним впливом релігії стародавньої Індії, як буддизму, так і індуїзму. Зображення Будди і багатьох індійських божеств і донині збереглися на багатьох старовинних індійських храмах, настінних розписах.

Настінний живопис Аджанти.

Вельми сильний в Індійському мистецтві і еротичний мотив, найяскравішим прикладом якого є індійський храм Кхаджурахо, де в самому прямому сенсі відображена Камасутра в каменях.

Це ще саме невинне зображення з храму Кхаджурахо.

В цілому в індусів було своєрідне ставлення до сексу, для них він не був чимось соромним, а навпаки, практично духовною практикою, звідси і сусідство еротики та релігії в індійській культурі.

Релігія

Індія стала батьківщиною для однієї з трьох світових релігій – буддизму, хоча як це не парадоксально, сама буддизм не прийняла, залишившись вірною своїй споконвічній релігії – індуїзму. Буддизм же, зародившись в Індії поширився по всіх навколишніх країнах.

Індуїзм, традиційна релігія Індії, має глибокі корені, так як йде до нас з найдавніших часів індійської історії, по суті, він являє собою суміш вірувань стародавніх індійців харапської цивілізації та прибульців-аріїв. Змішавшись з місцевим населенням, арії грунтовно змішали і релігію стародавньої Індії.

В основі індуїзму лежить віра в безліч різних богів, причому богів в індуїзмі так багато, що навіть самі індуси не можуть точно назвати їх кількість. Так в кожному індійському селі може бути свій місцевий бог-покровитель. А ще боги стародавньої Індії діляться на два великі угруповання: сури та асури, які в деяких індійських міфах протистоять один одному, а в деяких міфах асури і зовсім не боги, а більше демони, що протистоять божественним сурам. У цьому божественному протистоянні індуїстських богів можна побачити відгомони реального протистояння двох культур, арійської, і хараппської (протоіндійської).

Сури та асури.

І, тим не менш, в божественному різноманітті богів індуїзму можна виділити кілька головних богів, яких шанують всі індуси, це:

• Брахма – Бог-творець, згідно з індуїзмом, саме Брахма є творцем всього сущого.
• Шива – бог-руйнівник. Якщо Брахма, це такий собі божественний олівець, то Шива – ластик, відповідальний за руйнування, в тому числі і за руйнування всього поганого.
• Вішну, верховний бог-спостерігач, саме слово «Вішну» перекладається з санскриту як «всеосяжний». Є охоронцем світобудови і всього сущого. Також стежить за своїми божественними колегами Брахмою та Шивою, за тим, щоб один з них не перестарався у своєму творінні, а другий – в своєму руйнуванні.

Цікаві факти

• Крім індуїзму і буддизму Індія є батьківщиною для величезного числа різних філософсько-релігійних вчень. Тому Індію часом називають «країною тисячі релігій».
• Саме із стародавньої Індії до нас прийшли шахи, йога, чай (за легендою, індійський монах медитував під чайним деревом, біля нього лежала чаша з водою, і з дерева в чашу випадково впав листок, спробувавши чашу з водою і чайним листком, монах прийшов в подив від смачного напою, так і з’явився чай).
• Серед наук в стародавній Індії особливий розвиток отримала математика, а давньоіндійські математики першими винайшли десяткову систему числення, цифру 0, правила вилучення квадратних і кубічних коренів, а також з великою точністю розрахували число «Пі».
• Не менш майстерними були і давньоіндійські астрономи, які вміли визначати фази Місяця без телескопа.
• Індія є одним з осередків зародження писемності, особливо популярним став індійський санскрит, на якому писали індійські вчені і жерці – брахмани. Однак розвиток писемності в стародавній Індії почалося вже в після харапський період, з приходом аріїв.

Відео

І на завершення цікавий документальний фільм про стародавню Індію від каналу Discovery.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом