Скіфи – кочівники, пастухи, воїни. Частина третя.

Чи підтвердили розкопки картину давнього степового життя скіфів, донесену до нас Геродотом? В основному так. Підтвердили в її матеріальному вираженні, тобто ту частину, яку тільки і могли підтвердити. Побачене під курганами виявилося схожим з описом царських похорону (хоча виявилися і відмінності). Очевидно, археологи побачили ті самі бронзові котли для варіння м’яса або подібні до них, про які згадував Геродот. Більш того. Деревне вугілля знаходили часто. Але було виявлене і кістяне (на одному поселенні). Отже, замість дров кістки. Нарешті, деякі предмети мистецтва змушують нас співвідносити їх з окремими місцями «Історії». Про це ще буде сказано. Звичайно, Геродот допускав неточності. Але ж він починав історичну науку.

Однак повернімося до курганів. Серед всього розмаїття матеріалу, в них відкритого, виявилася категорія речей абсолютно особливого роду, унікальних виробів старовини, що до цього дня привертають увагу вчених. У 1830 р. була відкрита нова сторінка в пізнанні історії скіфів. У цьому році на Керченському півострові був розкопаний курган Куль-оба.
Надзвичайно цікаві, несподівані знахідки містив кам’яний склеп кургану, в якому в IV ст. до н. е. були поховані три людини. Особливу увагу археологів, які досліджували Куль-обу, залучили золоті предмети (посуд, гривня, бляшки від одягу), що передавали сюжети, ще невідомі науці, ніколи не бачені. Це були сцени, в яких брали участь люди явно негрецького, судячи з усього варварського вигляду. Греки так не одягалися, так не зачісувалися, так не виглядали. Зображувалися озброєні чоловіки; очевидно, майстри – автори цих речей – прагнули показати сцени з життя воїнів.

Скульптурні фігурки вершників прикрашали кінці масивними золотими гривнями (шийним обручем). Золоті штамповані бляшки, що нашивали на одяг, були у вигляді фігур воїнів, що стріляють з луків, вершників з занесеним списом, воїнів з горітами (футлярами для луків і стріл), підвішеними до поясів.

Образи якого народу передавали всі ці зображення озброєних чоловіків? Цілком природною і виправданою, стала думка, що народилася слідом за витягом з гробниці древніх речей. У зображених на них людських фігурах побачили скіфів. А з цього випливало, що отримано реальне уявлення про життя скіфів, їх зовнішність, озброєння, одяг, можливо якісь звичаї. Вперше вдалося відкрити завісу над абсолютно невідомими сторонами існування древнього народу. До сих пір про скіфів можна було лише читати в творах Геродота та інших античних письменників, тепер вдалося, як би побачити їх.

Курган Куль-оба став першим в ряду пам’яток, розкопки яких подарували науці твори торевтики з зображеннями скіфів. У 1862 році почалися розкопки розташованого в степовому Придніпров’ї грандіозного Чортомлицького кургану. Витягнута з кургану срібна з позолотою амфора виявилася прикрашеним фризом з скульптурних фігур людей, подібних вже баченим на куль-обських предметах, і коней (скіфи в степу серед табуна, скіфи, які приборкують коней – так зазвичай розуміється ця композиція).

У 1912-1913 р. в кургані Солоха (входив в ту ж групу скіфських царських курганів, що і Чортомлик) було видобуто кілька предметів із зображенням сцен з життя скіфів, і серед них – золотий гребінь, прикрашений скульптурною групою скіфських воїнів.
Такими є лише найбільш значні знахідки, що розкривають «скіфську тему» в античному мистецтві, зроблені в XIX – початку XX ст.

Перше, безпосереднє враження від описуваних речей, природно, створюється їх художньою досконалістю. Візьмемо рельєфну композицію на посудині з Куль-оби. Велика майстерність художника в повній мірі проявилася в чудовому по своїм тонким відтінкам зображенні всіх дійових осіб.

Настільки ж художньо-виразно передана сцена бою на солохському гребені. Майстру, що створив золотий гребінь, вдалося показати повну драматизму запеклу сутичку. Висока майстерність творця гребеня позначилася і в тому, з якою досконалістю він побудував композицію – виключно струнку, добре відповідну в своїх частинах. Вона вийшла і надзвичайно врівноваженою, і динамічною одночасно.

Чисто художніми якостями розглянутих творів в повній мірі відповідає високий рівень їх технічного виконання. Наприклад, всі фігури, всі частини того ж золотого гребеня, тобто досить дрібні деталі, зроблені окремо, а потім спаяні. Таким чином «зібраний» виріб був відполірований. Найтоншим гравіюванням були передані пасма волосся, бороди, прикраси на костюмах і зброї. Відзначимо, що сцена бою відтворена в техніці двостороннього рельєфу. Чи не менше віртуозності виконання в Чортомлицькій амфорі, зокрема в створенні фриза. Всі його фігурки – людей і коней – відлиті окремо і склали композицію, лише будучи припаяними до поверхні судини.

Нарешті, своєю скіфською темою важливі і цікаві для нас античні твори ювелірного мистецтва Північного Причорномор’я. Розкриття тих чи інших сторін життя скіфського суспільства – основне, що дало вивчення цих речей науці. За знахідками в курганах можна уявити озброєння скіфів, деталі одягу, прикраси. Ці речі в зображенні торевтів на предметах скіфської теми не відрізняються від своїх прообразів. По окремим археологічним знахідкам ми як би знаємо частини і не бачимо цілого, яке зате демонструється рельєфними сценами. Вони показують речі, знайдені при розкопках, у «вживанні». Твори античної торевтики дають можливість познайомитися з якимись моментами життя скіфів, дозволяють «побачити» їх у дії, наочно їх представити.

Можна не сумніватися в тому, що походження всіх цих речей треба пов’язувати з античною культурою, точніше, з мистецтвом грецьких торевтів. Вони виготовлені в стилі класичного грецького мистецтва, в його традиціях. Їх поява могла мати місце лише в колі еллінських художніх уявлень і можливостей. У прийомах вичинки речей, образної виразності, в композиційних рішеннях з характерними умовностями видно лише грецьке мистецтво. Настільки ж грецькими по суті своїй представляються і другорядні деталі, наприклад орнаментальні мотиви (пальметки, гілки аканфа, плетінка).

Але форма і призначення ряду творів торевтики даної групи не властиві грецькій культурі. Форма судин, що мають кулястий тулуб (Куль-оба), характерна для багатьох скіфських глиняних посудин. Ці круглі судини спочатку притаманні скіфській культурі; вони, очевидно, вживалися при культових церемоніях. І гривні, і бляшки, нашивали на одяг, використовувалися в побуті скіфському, а не грецькому.

Отже, грецькими по виконанню, але скіфськими за формою можна вважати більшість речей цієї групи. Зображення, представлені на них, вже давно багатьма дослідниками північно-чорноморських старожитностей одностайно розглядалися як зображення скіфів. Скіфи – воїни, скіфи в бою, скіфи на привалі. Дійсно, військове життя показане широко: запеклі сутички (золотий гребінь і срібна оббивка горита з кургану Солоха), відпочинок після бою (Кульобська посудина). Але і мирне життя не обійдене увагою митців. На Чортомлицькій вазі зображено, так би мовити, типове проведення часу кочівників – скіфи з кіньми, вони ловлять коней.

Ще один сюжет – сцени полювання. На срібній посудині з кургану Солоха показане полювання на левів. Скіфи на конях, їх супроводжують собаки. Два скіфа ведуть боротьбу з левом, який вчепився в ногу коня. Один вершник замахується на нього списом, другий цілиться з лука. Два інших скіфа, озброєні луком і списом, намагаються вбити фантастичну левицю з рогами.

Зовсім іншого характеру зображення можна побачити на деяких золотих дрібних бляшках. Вони передають сценки культового, ритуального значення. Так, на нашивних бляшках з курганів Куль-оба і Чортомлик зображено сидячу в кріслі богиню (жіночий образ – рідкісне явище в античній причорноморській торевтиці) з дзеркалом в руці, перед якою сидить скіф, що п’є з ритону (судини у формі рогу). Очевидно, перед нами обряд прилучення до божества, що супроводжувався узливанням священних напоїв.

Ритон з вмістом займає важливе місце і в іншій сцені (на бляшках Солохи і Куль-оби). Тут два уклінних скіфа п’ють з одного ритону. Зазвичай ця композиція розуміється як сцена так званого обряду кровного побратимства, про який йшла мова в наведеному вище оповіданні Геродота.

Ймовірно, зміст далеко не всіх сцен, що прикрашають вироби торевтики зі скіфських курганів, може бути легко зрозумілий і розкритий. Мабуть, вони носять не тільки або навіть не стільки характер замальовок побуту і життя скіфів. Може бути, в них укладено інший, більш складний зміст, відображені якісь ідеологічні уявлення скіфського суспільства. У науці висловлювалася думка, що подібні зображення передають події міфологічного порядку, пропонувалося їх розглядати як ілюстрації до скіфських міфів та епічних сказань.

Повернімося ще раз до зображень скіфів, звернемо увагу на їх зовнішній вигляд. У них правильні риси обличчя. Обличчя часто суворі. Пряме довге волосся спускаються до плечей. У більшості бороди і вуса. Вони одягнені в двобортні каптани. На одязі облямівка, очевидно хутряна, і візерункове шиття. Взувалися вони в м’які низькі чоботи, перехоплені на щиколотках ремінцями. Голову покривали остороконечними шапками, схожими на башлики.

У багатьох випадках скіфи постають перед нами зі зброєю в руках. Це короткі мечі, лук зі стрілами, що зберігалися в підвішеному до поясу гориті, списи, сокири, щити. Металеві шоломи і панцирі доповнювали озброєння деяких воїнів. Таким чином, твори мистецтва, створені руками грецьких майстрів, носили скіфський характер (форма, призначення), і сюжети, що ними передаються, були скіфськими. Останнє підтверджується костюмом і здебільшого озброєнням, а також вловлюється зв’язок між повідомленнями Геродота саме про скіфів, про їхні звичаї і легенди і зображеннями на речах.

Автор: Я. В. Доманський.