Про користь короткозорості: як працювали античні ювеліри
Подив фахівців і «простої публіки» постійно викликають мініатюри, виготовлені древніми майстрами. Справді, як це їм, людям, що не знали не тільки мікроскопа, а й простого збільшувального скла, вдавалося створювати ледь помітний неозброєним оком рельєф на крихітній античній монеті, печатці, гемі, брелоку або іншій дрібничці? Адже це тільки ми, посиливши свій зір оптикою, можемо розглядати на дорогоцінному камені величиною в ніготь мізинця сцену прощання Гектора з Андромахою або Поліфема, який кидає скелю в корабель Одіссея. А як було античному ювеліру?
Зазвичай археологи припускали, що в давнину вже був відомий секрет збільшувального скла. Однак історики науки і техніки найчастіше заперечували: стародавні греки, дійсно, вміли запалити багаття за допомогою лінзи, але використовувати її в допомогу зору – ні! Достеменно відомо лише, що в ХIII столітті великий англійський натураліст Роджер Бекон винайшов окуляри. Чутки про те, що вони застосовувалися в Італії та Китаї раніше, документально підтвердити ніхто не зміг.
Але ось нова відповідь на загадку античних мініатюр, запропонована групою дослідників з університету штату Нью-Йорк в містечку Стоні-Брук. У своїй статті, опублікованій в журналі «Expedition», вони кажуть, що вся справа в… короткозорості!
Дійсно, той, хто має цей недолік, має одночасно і перевагу: він може побачити «збільшеним» маленький предмет у всіх деталях і з усією ясністю, якщо піднесе його впритул до очей.
Більш того, короткозорість – хвороба в значній мірі спадкова. А ремесло в старовину, як правило, передавалося членами гільдії або касти від батька до сина. Цілі сім’ї з покоління в покоління могли успадковувати як ювелірну майстерність, так і вроджену короткозорість. Може бути, навіть ряди гільдії ювелірів поповнювалися переважно за рахунок прийняття в неї нових короткозорих… І невідомо ще, чи вважалася в такому випадку короткозорість недоліком або, навпаки, чималою перевагою для майбутнього майстра дорогоцінних мініатюр.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.