Киці та історія. Цікаві факти.

А чи знаєте ви що:
… вперше відоме нам найменування «кішка» – «каттус» зафіксовано в римському сільськогосподарському трактаті IV століття. Деякі вчені вважають, що лінгвістичні сліди цього слова, як і сам родовід тварини, ведуть до Стародавньої Нубії.

… був час, коли деякі народи Азії по ширині зіниці киці визначали час доби. Єгипетські жерці, щоб надати природність богу сонця Ра, зображуваного у вигляді кота, відповідно положенню денного світила на небі розширювали або зменшували зіниці цієї статуї.

… єгипетська богиня життєлюбства Бастет, чиєю священною твариною вважалася кішка, зображувалася у вигляді жінки з головою киці. Одягнена в довге смугасте плаття, вона тримала в руках символи своєї влади: кошичок, скіпетр з головою киці і музичний інструмент.

… древні вважали, що щастя дому вірніше всього доставляють триколірні киці. У всякому разі, безсумнівно, що, приносячи потомство, вони були для своїх господарів джерелом доходу. Сучасні біологи стверджують: кішки рудо-біло-чорної масті бувають тільки самки.

… коли киця вмирала, давні єгиптяни на знак жалоби збривали собі брови. Пишний обряд її похорону нагадував ритуал урочистого поховання померлого фараона. Маленький саркофаг прикрашали бронзовими виливками у формі котячих голів (одна така головка, а також мумія кішки зберігаються в Ермітажі).

… античні греки не сприйняли культу кішки в його єгипетському вигляді. Однак вона все ж увійшла до їх міфології, потрапивши під заступництво богині Діани.

… з середини першого тисячоліття нашої ери у Візантії кішок тримали на торгових кораблях. Якщо у дорозі товар пошкоджували щури, а капітан не мав на борту кота, то згідно з договором повинен був відшкодувати власнику завдані збитки.

… в X столітті на Британських островах діяв спеціальний закон, який визначав вартість домашньої кішки, покарання за жорстоке з нею поводження і за вбивство тварини. Існувала чітка градація: за кошеня, ще не привчене ловити мишей, – один пенс, за дорослого кота – два пенси; кіт-«професіонал» оцінювався в чотири пенси . Якщо кішку продавали, то обговорювали всі її товарні якості. У разі вади покупець міг повернути третину сплаченої суми.

… у Франції отримав у XVII столітті популярність судовий процес, коли передали страті засуджену за вбивство жінку. Її ув’язнили у залізну клітку , яку підвісили над повільним вогнем. За вироком суду долю вбивці розділили 14 ні в чому не повинних кішок.

… в Англії під час коронації Єлизавети (XVI ст.) вулицями пронесли зображення папи римського і урочисто його спалили разом з кількома кішками.

… в російському суспільстві до XVI століття домашню кицю мали вже і нешляхетні люди. Цікаво, що в історичних документах того часу сама назва «кіт» згадується і в іменах сановних осіб (боярин Федір Андрійович Кішка-Кобилін, князь Григорій Якович Кіт), і в простонародних прізвиськах – Кіт-Мишалів Костянтин. Під таким прізвищем вписаний цей новгородський селянин в приказні папери 1545 року.

… швейцарця Готфріда Мінда, народженого у Берні в 1768 році його сучасники називали «котячим Рафаелем». Він прославився майстерними малюнками сцен з життя своєї кішки Мінетти і її чергового численного сімейства.

… імператриця Єлизавета Петрівна, стурбована засиллям мишей в палаці, наказом від 13 жовтня 1745 року повеліла казанському губернатору знайти 30 кращих котів і доставити їх у Санкт-Петербург з людиною, яка могла б за ними ходити і годувати їх. Згодом цей факт обріс неймовірними подробицями і число котів, покликаних на службу в царський палац, перетворилося на триста…

… Шекспір у своїх творах згадує кішок 44 рази. Однак ці тварини у нього безіменні, не індивідуалізовані. У багатьох інших авторів котячі особистості більш конкретні. Кіт у чоботях в Шарля Перро, кіт Гінце з компанії Рейнеке-лиса у Гете, кіт Мурр у Гофмана, Чеширський кіт Льюїса Керролла, – цим представникам котячого племені їхні творці створили справді життя вічне.

Автор: Ірина Уточкіна.