Історія професії «юрист»

Офіційно, сьогодні до юристів можна сміливо віднести всіх людей, які отримали юридичну освіту. Тобто людей, які вивчали право (правознавці, вчені практикуючі право та інші фахівці) і також люди, що працюють в компаніях, які надають юридичні послуги. Але хто ж був у самих витоків цієї професії? Та загалом яка історія цієї цікавої професії.

Хоча професія «юриста» таки не найдревніша, однак вона все же таки достатньо древня. Адже з появою перших розвинутих цивілізації з’явилися і перші закони, які мали б регулювати діяльність людей. А з ними з’явилися і юристи – знавці цих законів.

В древні часи, особливо на сході основними товкмачами законів були звичайно що жерці, які і грали роль юристів давнини, однак це була далеко не єдина їх функція. В окрему професію юристи виокремились лише в період античності.

Античність

У Стародавній Греції їх називали софісти. У повному розумінні юристами цих людей величати не можна, вони швидше володіли мистецтвом красномовства і допомагали громадянам підготуватися до захисту своїх інтересів у суді. Вони давали якусь подобу «юридичної консультації» про те, як краще побудувати свою промову при виступі і в якій послідовності.

Першими юристами-професіоналами можна назвати випускників вищого жрецького інституту царського і республіканського періоду в Стародавньому Римі в Колегії понтифіків. Там була повна зосередженість на знанні і вивченні права, тлумачили і вели записи юридичних подій. Крім цього, там можна було отримати цінні юридичні поради і фахову консультацію. На основі всього цього і сформувалося знамените «римське право», яке в подальшому було запозичене в середньовіччі, та й у новітній час теж. Та навіть і зараз студенти, які вчаться на юристів вивчають римське право, адже це фундамент загальної європейської юридичної системи.

Середні віки

Для юристів середньовіччя характерно, що вони вже отримували спеціальну професійну освіту в школах і університетах.

За свідченням дослідників, перша школа права з’явилася у IX ст. в місті Равенна. Тут вивчалося римське право, та відбувалася його систематизація, виходячи з потреби практики. Надалі систематизаторська тенденція «римського права» під реалії середньовіччя проявилася у творчості спеціальної течії глосаторів, що групувалися навколо утвореного в XI ст. Болонського університету.

Родоначальником глосаторів був середньовічний юрист Ірнерій, а видатними представниками — Якоб, Гуго, Гозна, Булгар — доктора, які займалися вивченням систематизації джерел римського права.

Глосатори на чолі з Ірнерієм намагалися протистояти судовому свавіллю, розсуду суддів і вважали за необхідне суворо дотримуватися встановлень Кодексу законів Юстиніана та римського права.

За оцінкою нинішніх фахівців, середньовічна юриспруденція як наука зробила серйозний крок вперед, прагнучи систематизувати норми права в принципи, а самі принципи — в єдину систему права. Таким чином, просування юридичної думки йшло від приватного до загального, від окремих казусів і прецедентів до абстрактного єдиного цілого. Тим самим середньовічна юриспруденція сприяла просуванню науки, а також правозастосовчої практики.

Університети в середні віки, як говорилося вище, готували юристів для європейських королівських судів і самі виступали в якості судів при запитах королівської влади або міського парламенту. Це пояснювалося тим, що однією з функцій середньовічного міста були створення і підтримка університетів. Разом з тим університети володіли значною самостійністю і незалежністю від місцевої влади.

Саме університети заклали основи західної традиції права, дозволили сформувати самостійну правову сім’ю, засновану на римському праві. Університети детально вивчили римське право, виділили його найбільш раціональні положення, прокоментували їх і привели в логічний порядок. В результаті римське право набуло чинності закону, що має повну і виключну дію, і пристосувало норми римського права до умов епохи середньовіччя.

Новітній час

Епоха Відродження на Заході, що охопила період XV-XVII ст., внесла в розвиток юриспруденції нові ідеї. Юристи зосередили увагу на детальному аналізі законодавства, і виокремили окремі гілки права. Серед юристів в цей час починає відбуватись спеціалізації, коли хтось займається виключно кримінальним правом, а хтось економічними справами.

В наш час юристи, це всі люди, які займаються професійною юридичною діяльністю – судді, адвокати, слідчі, прокурори і багато інших. Користь юриста складно недооцінити, тому що в будь-якій роботі зараз існує безліч документів, відбувається безліч угод та інших дій, в яких беруть участь і різним способом закріплюють свої відносини люди.

І такі дії нормуються законодавчо, що говорить про те, що при порушенні умов договору – буде різного роду покарання. Це звичайно дуже спрощений погляд на речі. Насправді хороші юристи готуються роками, після ще багато років набираються досвіду і тільки після цього можуть надати професійну підтримку в будь-якому юридичному питанні.