Атлети античних стадіонів
Про сучасні олімпіади читачеві відомо, здається, все. Але де витоки олімпіад? Початок їх сягає в далеке минуле. Історія стародавньої Греції, її література та мистецтво зберегли для нащадків цікаві відомості про античних спортсменів – олімпіоників, де правда переплітається з вигадкою, легенди – з дійсністю.
Хто не пам’ятає про першого марафонця – прудконогого Фідіппіда, кращого бігуна з війська афінського стратега Мільтіада? Пробігши сорок два з гаком кілометри, знесилений, але щасливий, він з’явився на міській площі Афін з криком «Перемога!» і впав замертво.
Чому ж не витримало серце досвідченого бігуна, який пробіг відстань, доступну нині вже багатьом спортсменам? А справа в тому, що напередодні битви Фідіппід «пробігся» через гірський перевал з Афін в Спарту, щоб просити союзників про допомогу. Шлях туди і назад складає … майже 200 кілометрів. А повернувшись і не відпочивши, гонець бився поруч з іншими воїнами-греками проти персів! Не даремно ж його останній пробіг увічнений в сучасному спорті та названий по імені рівнини, де йшов бій, марафонською дистанцією.
Кожен чув і читав про міфічного Геракла, який голими руками задушив страшного немейського лева. Але, виявляється, легендарний силач мав «послідовників» в реальному житті. За свідченнями античних письменників, атлет Полід, який жив в V столітті до нашої ери, повторив подвиг Геракла.
Але найбільше любили елліни тих, хто перемагав не силою, а мистецтвом. Олімпієць Меланком, кулачний боєць з Кілії, який жив в I столітті нашої ери, був майстром захисної манери. Руками, витягнутими вперед, він утримував супротивника на дистанції, не даючи тому наносити удари, і це тривало годинами – адже час поєдинків тоді не обмежувався!
А чи знаєте ви, що знаменитий математик Піфагор, чиї теореми ми всі вчили в школі, був до того ж прекрасним кулачним бійцем. І що великі філософи Сократ та Платон і поети-трагіки Софокл та Евріпід були увінчані різними нагородами за спортивну доблесть. І що силач з міста Кротона Мілон, який шість разів завойовував вінок переможця на Олімпійських іграх, одного разу звалив колону дому і, щоб запобігти катастрофі, сам став на місце колони, підтримуючи склепіння будівлі, як живий Атлант, поки сили не залишили його…
Олімпійські ігри виявилися більш довговічними, ніж «безсмертні» еллінські боги. Небожителі поступилися людині.
Автор: В. Волін.