Ассирія – наддержава стародавнього світу
Зміст:
«З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Рехровір, і Калах, і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, це місто велике» (Бут. 10:11,12)
Ассирія – одна з найбільших держав стародавнього світу, яка увійшла в історію завдяки своїм видатним військовим походам і завоюванням, культурних досягненням, мистецтву і жорстокості, знанню і силі. Як і на всі великі держави стародавності, на Ассирію можна дивитися різними очима. Саме Ассирія володіла першою професійною, дисциплінованою армією стародавнього світу, армією-переможницею, що змушувала тремтіти від страху сусідні народи, таку армію, що сіє жах і страх. Але саме в бібліотеці ассирійського царя Ашурбаніпала збереглася надзвичайно велика і цінна колекція глиняних табличок, що стала цінним джерелом для вивчення науки, культури, релігії, мистецтва і побуту тих далеких часів.
Місцезнаходження
Ассирія в моменти свого найвищого розвитку володіла великими територіями як межиріччя Тигру та Євфрату, так і великим східним узбережжям Середземного моря. На схід володіння ассірійців простягалися майже до Каспійського моря. Сьогодні на території колишнього ассірійського царства знаходяться такі сучасні країни, як Ірак, Іран, частина Туреччини, частина Саудівської Аравії.
Карта стародавньої Ассирії.
Історія
Велич Ассирії, втім, як і всіх великих держав, в історії проявився не відразу, їй передував тривалий період формування і зародження ассірійської державності. Сформувалася ця держава з кочових пастухів-бедуїнів, що колись мешкали в аравійській пустелі. Хоча пустеля там зараз, а раніше там був дуже навіть приємний степ, але клімат змінився, прийшли посухи і багато пастухів-бедуїнів внаслідок цієї причини вважали за краще переселитися на родючі землі в долині річки Тигр, де заснували місто Ашшур, воно то і став початком створення могутньої Ассирійської держави. Розташування Ашшура було обрано дуже вдало – він знаходився на перетині торгових шляхів, по сусідству розташовувалися інші розвинуті держави стародавнього світу: Шумер, Вавилон, Аккад, що інтенсивно торгували (але не тільки, часом і воювали) один з одним. Одним словом, дуже скоро Ашшур перетворився в розвинений торговельний і культурний центр, де головну роль відігравали купці.
На перших порах Ашшур – серце ассірійської держави, як і самі ассірійці, не мав навіть політичної самостійності: спершу він перебував під контролем Аккаду, потім перейшов під владу вавилонського царя Хаммурапі, знаменитого своїм кодексом законів, потім під владою Мітанії. Під владою Мітанії Ашшур пробув цілих 100 років, хоча, зрозуміло, він мав і свою автономність, на чолі Ашшура стояв правитель-ном, який був свого роду васалом мітанського царя. Але ось в XIV ст. до н. е. Митанія прийшла в занепад і Ашшур (а разом з ним і ассірійський народ) знайшов справжню політичну незалежність. З цього моменту починається славний період історії ассірійського царства.
При царі Тиглапаласарі III, який правив з 745 по 727 рік до н. е. Ашшур, або ж Ассирія перетворюється в справжню наддержаву давнини, у зовнішній політиці провадиться активне войовниче розширення, ведуться постійні переможні війни з сусідами, що приносять в країну приплив золота, рабів, нових земель і пов’язаних з ними вигод. І ось вже воїни войовничого ассірійського царя марширують вулицями стародавнього Вавилону: вавилонське царство, що колись саме правило ассирійцями і зарозуміло вважало себе їх «старшими братами» (нічого не нагадує?) переможене своїми колишніми підданими.
Своїм блискучим перемогам ассірійці зобов’язані дуже важливій військовій реформі, яку провів цар Тиглапаласар, – саме він створив першу в історії професійну армію. Адже раніше як було, армії складалася в основному з землеробів, які на період війни змінювали соху на меч. Тепер же вона була укомплектована з професійних воїнів, що не мають своїх земельних ділянок, а всі витрати по їх утриманню оплачувала держава. І замість того, щоб орати землю у мирний час вони весь свій час удосконалювали військову майстерність. Також велику роль у перемозі ассірійських військ зіграло застосування металевої зброї, що активно увійшла у вжиток в той час.
Ассірійський цар Саргон II, який правив з 721 по 705 рік до н. е. зміцнив завоювання свого попередника, остаточно підкоривши Урартськое царство, що було останнім сильним противником стрімко набираючої сили Ассирії. Правда Саргону самі того не відаючи допомогли скіфи, які напали на північні кордони Урарту. Саргон ж, будучи розумним і розважливим стратегом, просто не міг не скористатися такою чудовою нагодою, щоб остаточно добити свого вже ослабленого супротивника.
Падіння
Ассирія росла стрімко, нові і нові захоплені землі приносили в країну постійний потік золота, рабів, ассірійські царі будували розкішні міста, так була побудована нова столиця ассірійського царства – місто Ніневія. Але з іншої сторони загарбницька політика ассірійців плодила ненависть захоплених, підкорених народів. То там, то тут спалахували заколоти і повстання, багато їх було потоплено в крові, наприклад син Саргона Синехеріб після придушення повстання у Вавилоні жорстоко розправився з повсталими, решту населення наказав депортувати, а сам Вавилон зрівняти з землею, затопивши водами Євфрату. І тільки при синові Синехерібі царі Ассархаддоні це велике місто було відбудоване заново.
Жорстокість ассірійців по відношенню до підкорених народам знайшла своє відображення і в Біблії, в Старому заповіті не раз згадується про Ассирію, наприклад в історії пророка Іони, Бог велить йому йти проповідувати в Ніневію, що той робити дуже не хотів, в результаті опинився в череві великої риби і після чудесного порятунку, таки відправився в Ніневію проповідувати покаяння. Але не вгамували ассірійців проповіді біблійних пророків і вже близько 713 року до н. е. пророк Наум пророкував загибель гріховного ассірійського царства.
Що ж, його пророцтво збулося. Проти Ассирії об’єдналися всі навколишні країни: Вавилон, Мідія, арабські бедуїни, і навіть скіфи. Об’єднані війська розбили ассірійців в 614 році до н. е., оточили і зруйнували серце Ассирії – місто Ашур, а через два роки подібна доля спіткала і столицю Ніневію. В цей же час знову повернув свою колишню могутність легендарний Вавилон. У 605 році до н. е. вавилонський цар Навуходоносор в битві при Каркеміше остаточно розбив ассірійців.
Культура
Незважаючи на те, що ассірійська держава залишила недобрий слід в стародавній історії, тим не менш, в період свого розквіту вона мало чимало культурних досягнень, про яких не можна не згадати.
В Ассирії активно розвивалася і процвітала писемність, створювалися бібліотеки, найбільша з них, бібліотека царя Ашурбаніпала налічувала 25 тисяч глиняних табличок. За грандіозним задумом царя, бібліотека, що служила за сумісництвом і державним архівом, повинна була стати не багато не мало, а сховищем всіх знань, коли-небудь накопичених людством. Чого тут тільки немає: і легендарний шумерський епос про Гільгамеша, і роботи стародавніх халдейських жерців (а по суті вчених) з астрономії та математики, і найдавніші трактати з медицини, що дають нам цікаві відомості про історію медицини в давнину, і незліченні релігійні гімни, і прагматичні господарські записи, і скрупульозні юридичні документи. При бібліотеці працювала ціла спеціально навчена команда писців, у чиї завдання входило переписувати всі значні твори Шумера, Аккаду, Вавілонії.
Значний розвиток отримала і архітектура Ассирії, ассірійські зодчі досягли неабиякої майстерності у будівництві палаців, храмів. Деякі прикраси ассірійських палаців, є прекрасними прикладами ассірійського мистецтва.
Мистецтво
Знамениті ассірійські барельєфи, що були колись внутрішніми оздобленнями палаців ассірійських царів і дожили до нашого часу дають нам унікальну можливість доторкнутися до ассірійського мистецтва.
В цілому мистецтво стародавньої Ассирії сповнене пафосу, сили, звитяги, у ньому прославляється відвага і перемога завойовників. На барельєфах часто зустрічаються зображення крилатих биків з людськими обличчями, вони символізують ассірійських царів – зарозумілих, жорстоких, могутніх, грізних. Такими вони і були в реальності.
Ассірійське мистецтво згодом мало великий вплив на формування перського мистецтва.
Релігія
Релігія стародавньої ассирійської держави багато в чому була запозичена з Вавилона і багато ассірійців покланялись тим же самим язичницьким богам, що і вавилоняни, але з однією істотною відмінністю – в якості верховного бога шанувався істинно ассирійський бог Ашшур, який вважався начальником навіть над богом Мардуком – верховним богом вавилонського пантеону. В цілому боги Ассирії, як втім і Вавилона, чимось схожі на богів античної Греції, вони могутні, безсмертні, але в той же час володіють слабостями та недоліками простих смертних: можуть бути заздрісними або вступати в перелюб із земними красунями (як це любив робити Зевс).
У різних груп людей, в залежності від роду занять, міг бути різний бог-покровитель, якому ті віддавали найбільше почестей. Була сильна віра в різні магічні церемонії, так само як і магічні амулети, забобони. Частина ассирійців зберігала пережитки ще більш давніх язичницьких вірувань тих часів, коли їх предки ще були кочовими пастухами.
Відео
І на завершення пропонуємо вам подивитися цікавий документальний фільм про Ассирію на каналі Культура.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.