Історія податків: від давнини до наших днів
Податки мало хто любить, тим більше що всі ці ПДВ, акцизи, податки на прибуток і майно є головним болем не тільки бухгалтерів, а й підприємців. Але податки якщо і зло, то зло корисне та необхідне, так як без них не може існувати жодна розвинена держава (різні дикі племена в рахунок не беремо), саме податки є одним з головних джерел поповнення державної скарбниці. Тому правильно кажуть, що немає жодних «державних грошей», а є «гроші платників податків» і нам імпонує такий підхід. Також податки, як і податкова система, існують вже безліч століть. Про те, як їх правильно заплатити думають не тільки сучасні бухгалтери, над цією нагальною проблемою ламали голови і жителі середніх віків і епохи античності. Про довгу і не просту історію податків читайте далі.
Перші письмові згадки про податки відносяться до стародавнього Єгипту. Вже близько 3000 років до н. е. фараони стародавнього царства стягували податки зі своїх підданих селян – 20% їх врожаїв йшло в державні комори. А так як в ті часи ще не карбували монет, то в якості грошей якраз і служило зерно, що виражало через свою вартість вартість всіх інших товарів. Схожі податки були і в інших ранніх цивілізаціях: Месопотамії, стародавній Індії та Китаї.
Податкову систему єгиптян перейняли і стародавні греки, кожен вільний грецький громадянин мав не тільки права, а й обов’язки і одним з найважливіших обов’язків поряд з військовою повинністю була, звичайно ж, своєчасна сплата податків.
Це цікаво: знаменитий Роззетський камінь, завдяки якому талановитому французькому лінгвісту Жану-Франсуа Шампольйону вдалося дешифрувати давньоєгипетську писемність, був, по суті, древнім податковим кодексом. Так як на Роззетському камені дублювалися одні й ті ж написи на давньогрецькій і давньоєгипетській мовах, це дало можливість Шампольйону, який вже знав давньогрецьку, підібрати ключ до розуміння і давньоєгипетської мови. А все завдяки тому, що якийсь чиновник давнини вирішив зробити такий ось корисний податковий кодекс двома мовами.
Звідки беруть своє коріння звичні податки
Тепер давайте розповімо про те, звідки ростуть ноги у багатьох звичних сучасних податків, а ростуть вони з глибини століть.
ПДВ
Він же податок на додану вартість, або податок на продаж, найбільший головний біль бухгалтерів, цей нелюбимий багатьма податок з’явився ще в Римській імперії, а ввів його сам Юлій Цезар. Ось тільки при Цезарі розмір податку на продаж становив 1% від вартості товару, але вже при наступному імператорі Октавіані Августі «ПДВ в давньоримському варіанті» становив 4%. Скільки становить ПДВ у наш час, сподіваємося ви й самі знаєте.
Прибутковий податок
По суті це одна з найдавніших форм податків, так як єгипетські селяни, які віддавали 20% свого врожаю, по суті, платили прибутковий податок. Про прибутковий податок неодноразово згадується і в Біблії, згідно книги Танаха десяту частину своїх доходів всі євреї повинні були віддавати на утримання первосвящеників, цей податок, відомий як десятина практикувався протягом багатьох століть в самих різних країнах.
Наприклад, на гроші, отримані з «десятини» київський князь Володимир Великий побудував Храм Успіння Пресвятої Богородиці — перший кам’яний православний храм на Русі, відомий також як «Десятинна церква», тобто побудована на десятину, давню форму прибуткового податку.
Це цікаво: саме з прибутковим податком зокрема пов’язаний знаменитий крилатий вислів «гроші не пахнуть». Історія була наступною, римський імператор Веспасіан обклав податком громадські туалети, і щоб бути рентабельними ті теж були змушені стягувати плату зі своїх відвідувачів. Його син Тит прийшов до батька, обурюючись таким не зовсім звичайним податком, на що Веспасіан за легендою дав йому понюхати жменю золотих монет, отриманих з «податку на туалет», і сказавши свою знамениту фразу.
Податок на власність
Поряд з прибутковим податком з давніх часів в різних країнах практикувався і податок на власність. Такі податки стягувалися в стародавньому Єгипті, Китаї, а також він був дуже популярним в середньовічній Європі, коли селянин повинен був платити фіксований податок своєму феодалу, лендлорду за ту землю, яку він обробляє. І це на додаток до традиційного відсотку з врожаю. У свою чергу вже сам феодал повинен був платити податок королю за свої вотчини.
Часто високі податки на власність ставали причинами конфліктів і навіть повстань. Наприклад, найбільше антифеодальне повстання Уота Талера, що охопило практично всю Англію було викликано через непомірне зростання податку на власність, так як англійській скарбниці були потрібні гроші для війни з Францією (справа була під час Столітньої війни). Зневірені селяни, які не могли заплатити свої податки, взялися за зброю…
Тарифи, мита та інші податки
Також в різних країнах і в різні часи було і безліч інших форм податків. Найпоширенішими серед різноманітних форм податків є тарифи і мита, вони мають також довгу історію. Перші тарифи при торгівлі різними товарами стягувалися ще в стародавній Ассирії. Активно тарифи і мита на торгівлю використовувалися в Римській імперії. В цілому у римлян була мудра навіть за сучасними мірками політика економічного протекціонізму – товари, зроблені за межами імперії, обкладалися додатковими митами, що приблизно в 5-25 разів були вищими в порівнянні з місцевими товарами.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.