Історія паспорта
Паспорт нашого часу один із найважливіших документів, оскільки служить насправді посвідченням особистості людини. Без паспорта людини юридично не існує, не можна відкрити рахунок у банку, зробити серйозну покупку, поїхати за кордон – для всіх цих справ паспорт необхідний. І не лише у нас, а й у всьому світі така ситуація. До того ж є різні види паспортів, внутрішній паспорт, закордонний паспорт, паспорт для дітей. А якою була історія паспорта. Про це й поговоримо далі.
За свою багатовікову історію паспорт пройшов низку трансформацій. Так, наприклад, у XIX столітті, і ще навіть на початку XX століття паспорти видалися лише міщанам та дворянам. Називалися вони тоді “Паспортна книжка”. Такий паспорт складався з 20 сторінок, пофарбованих у певний колір (зазвичай помаранчевий). Крім загальних даних про носія паспорта, в ньому була інформація про його місце проживання та членів сім’ї. А от у селян часто паспортів не було. Тим більше у кріпаків, нагадаємо що кріпацтво в російській імперії (куди, на превеликий жаль входила і більша частина нашої країни України) було скасовано лише 1861 року. Забавно, що й за радянських часів аж до 50-х років минулого XX століття селяни так само не мали паспортів і їм не можна було залишати свої села так просто. Тобто, по суті, паспорт був атрибутом вільного громадянина, а раб (кріпосний) був позбавлений цього привілею.
Походження паспорта
Саме слово “паспорт” складається з двох італійських слів: «паса» (проходити) і «порто» (гавань, порт). За етимологією слова можна дійти висновку, що паспорти як документи почали широко застосовуватися у середньовічних італійських містах-державах: Венеції, Пізі, Генуї, Флоренції. «Пассапорто» в італійських купців і мореплавців було таким собі дозволом вільного виходу кораблів з порту, чи простіше кажучи – пропуск на вихід у море.
Поступово з Італії «паспорт» проник і в інші європейські країни, що не дивно з огляду на те, що італійські купці активно торгували по всій Європі і не тільки Європі. Так вже починаючи з XV століття паспорти застосовуються у Франції, Англії, Німеччині.
Подекуди прообраз паспорта був і раніше. Але тоді паспорти мали зовсім інший вигляд і форму. Так у Київській Русі замість паспорта посвідченням особи був пояс. За його орнаментом можна було сказати, з якої області його володар і скільки йому років. Чоловічий пояс був широкий і довгий, а жіночий: вузький, витончений та яскраво розфарбований. Маленька дитина підперезалася ниткою – по суті, нитка була середньовічним аналогом сучасного дитячого паспорта. З віком «паспорт-нитка» розширювалася, поступово перетворюючись на пояс. Після того, яку частину тіла обвив пояс, можна було дізнатися про професію його власника.
Що стосується Західної Європи, то посвідченням особистості різних шляхетних лицарів, графів та інших вельмож були геральдичні символи. Кожне почесне сімейство мало свій герб, який був, до певної міри і їх сімейним паспортом. Герби ці лицарі носили як емблеми на своїх щитах і обладунках.
Що ж до перших прообразів сучасних паспортів, то, як ми писали вище, вони ведуть походження від італійських міст-республік, а потім завдяки італійським купцям поширилися і на інші країни. І якщо спершу це був дозвіл на вихід кораблям у море, то згодом паспорти почали використовувати у більш звичному вигляді – як письмові свідчення видані урядом окремим людям, з яких можна було дізнатися їхнє ім’я та рід занять. Згодом паспорти почали видавати всім людям повсюдно.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.