Історія комбайнів
У сімдесятому році нашої ери знаменитий письменник та історик Пліній Старший, побувавши в Галлії, познайомився там з дивовижною навіть для римлян сільськогосподарською машиною, якою користувалися місцеві селяни при збиранні врожаю.
Це був дерев’яний візок, оснащений прибиральним пристроєм гребеноподібного типу. Віл або мул штовхав візок перед собою, а селянин, йдучи поруч, довгою палицею із закріпленою на її кінці колодкою стикав відірвані з гребінки колосся в збірний ящик.
У тому ж році Пліній повідомив володарів Риму про цю машину, назвавши її «валлусом».
Два століття потому “валлусом” зацікавився й інший історик, Паладій, і також розповів про нього сучасникам в одній зі своїх праць. До речі, це був не тільки перший зернозбиральний механізм, але і перший транспортний засіб, що працює за принципом штовхання. І донині цей принцип залишається одним з найбільш енергетично вигідних. Потім історики і дослідники, здавалося, забули про нього назавжди. Пояснюється це, ймовірно, тим, що ніяких речових доказів існування «валлуса» знайти не вдавалося.
До його історії повернулися лише в 1958 році. Але цьому передувало кілька подій. У 1890 році недалеко від невеличкого бельгійського містечка Віртона був знайдений сильно пошкоджений шматок каменю з цікавою різьбою, яка відтворювала якусь сцену з життя мешканців стародавньої Галлії. Цей камінь, як виявилося згодом, був одним із трьох каменів, які утворювали арку, побудовану близько 1800 років тому. Однак що було зображено на ньому, зрозуміти ніяк не вдавалося — камінь був занадто маленький. Загадка вирішилася 68 років по тому. І допоміг цьому випадок.
В 1958 році в 32 кілометрах від місця першої знахідки знайшли ще один камінь з малюнком на одній стороні. Коли обидва камені склали, виявилося, що вони були частинами цілого. Тоді-то і побачили те, що було зображено, — мул, запряжений у візок з гребенеподібним пристроєм, штовхав його перед собою, а селянин, що стояв поруч, знімав з гребінки зерно.
Сумнівів не було. На камені був зображений «валлус», той самий, про який на початку нашої ери згадував Пліній. А потім німецьке товариство сільськогосподарських інженерів, уважно вивчивши зображення «валлуса» на камені, створило по ньому саму машину. Так майже 1900 років по тому “валлус” знайшов друге життя. Саме життя, тому що його вирішили випробувати при збиранні врожаю. І що ж виявилося? «Валлус» дав можливість в три рази (!) підвищити продуктивність праці селянина на збиранні врожаю порівняно з жнивом серпом.
Така історія створення комбайна.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.