Деякі міфи про Середньовіччя
Середньовічне життя оточує безліч міфів. Втім, частина з них правдива, але далеко не всі вони, і доказів того предостатньо. Найчастіше зустрічається твердження про те, що вся Європа була категорично неписьменна, почасти завдяки старанням консервативної католицької церкви, яка гальмувала науковий прогрес. І дійсно, після падіння освіченої Римської Імперії в Європі настали темні віки, але осередки знань все-таки не згасли, і підтримувала їх саме церква. В середні віки монастирі були єдиною реальною опорою наукових ідей, і багато ченців самі були вченими.
Звичайно, середньовічна наука була досить примітивною, але не будемо забувати про те, що ми говоримо про ті часи, коли навіть королі часто не вміли ні читати, ні писати, не кажучи вже про простих людей. Грамота в основному залишалася долею ченців, які писали нові книги і дбайливо зберігали старі. Саме в монастирях продовжувала жевріти іскра наукового знання, нехай це і було мізерно мало в порівнянні з бібліотеками римлян. Куди б не приходила Римська Імперія, вона приносила з собою закон і порядок. Але, здається, ми відволіклися, ми ж говоримо про помилки і цікаві факти про Середньовіччя, а не про Стародавній Рим.
Нерідко зустрічається твердження про низьку тривалість життя людей в Середні віки. Почасти це вірно. На життєвий термін впливало безліч чинників – зародковий розвиток медицини, недоїдання, відсутність можливостей боротьби з природними негараздами. Посушливе літо або тривала зима запросто могли стати причинами масштабного голоду, а чума і холера викошували цілі міста. Важливість правильного харчування, до речі, особливо яскраво видно на прикладі Середньовіччя – наявні літописи і археологічні знахідки свідчать про те, що люди тих років були в середньому помітно нижче, ніж ми. У багатьох з них просто не було доступу до їжі в достатніх кількостях, тому вони і не виростали до сучасних стандартів. У наш час цю ситуацію можна спостерігати у В’єтнамі, де після війни за участі США місцеві жителі, які виросли в голодні часи, були невисокими і худенькими, а сучасне покоління поголовно вище своїх батьків, тому що країна перестала бути убогою, і їжі там тепер вдосталь.
Міф про те, що в Європі ніхто не мився, також є міфом лише частково. Довгий час в ряді країн були популярні громадські лазні, що дісталися в спадок від римлян. Ситуацію змінила епідемія чуми, яка забрали життя третини всього європейського населення. Середньовічні лікарі вирішили, що миття послаблює організм, тому що через чисто вимиті пори шкіри зараза легше потрапляє в організм, тому митися люди перестали. Але це було вже на заході Середніх віків, за сотню з гаком років до їх закінчення в XV столітті, тому стверджувати, що всі жителі середньовіччя ніколи не милися дещо помилково. Так що, мабуть, називати Середні віки “темними” не зовсім вірно.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.