Історія брязкальця

брязкальце

Мабуть, брязкальце, найпоширенішу іграшку малюків, можна вважати і найдавнішою з іграшок. Звичайно, якщо не брати до уваги предмети випадкові, які використовувалися в іграх дітьми і далекого минулого, і сьогодення, – кістки тварин (козонки, бабки), шишки дерев, камені і т. п.

Ідея її конструкції підказана природою. Як нагадує брязкальце зрілу головку маку чи плід рослини-бур’яну, який отримав найменування «погремок»! Цей плід – стисла з боків коробочка з численними насінням всередині.

Керамічні брязкальця давнини знаходять археологи на великих територіях українського лісостепу, у Верхньому і Середньому Подніпров’ї, в басейні Північного Дінця, в Білорусії, в верхній і середній течії Десни, в Волго-Окському межиріччі.

Для підвішування у них є різні пристосування у вигляді отворів, перемичок. Однак деякі брязкальця були або зовсім гладкими або мали невеликі поглиблення на протилежних кінцях, – мабуть, щоб зручніше було тримати в руці.

Історія брязкальця

Ці іграшки нерідко лежать біля жертовників разом з культовими предметами, в тому числі з мініатюрними судинами. Саме ці факти, а також етнографічні дані, отримані при вивченні культур сучасних народів, що живуть первіснообщинним ладом, дали вченим підстави стверджувати, що брязкальця мали і культове значення. З їх допомогою намагалися відлякувати від житла злі сили, проганяти недуги з хворих. Брязкальця поряд з тріскачками, стукалками, свистульками входили в нехитрий ансамбль огрядних музичних інструментів.

Глиняні брязкальця в давнину, втім, як і в наші дні, робили з двох половинок, які після вкладання керамічних кульок або камінчиків з’єднували один з одним і замазували, загладжували шов. При випалюванні тиск всередині виробу піднімався, і брязкальця часто розпадалися. А якщо цього не відбувалося, брязкальця все одно не зберігалися цілими, так як обпалена глина робила їх дуже крихкими.

Брязкальця дьяковської культури, як правило, мають довжину 5-9, ширину 3-5 сантиметрів. Орнаментування на них вкрай рідкісні. За формою археологи ділять їх на кулясті, яйцеподібні, грушоподібні, циліндричні, бочкоподібні. Крім того, був виявлений поки єдиний екземпляр – глиняний стаканчик. Майже всі ці іграшки знайдені в уламках.

Брязкальця побутували також і в більш пізні епохи і дійшли до наших днів. І сьогодні, як тисячі років тому, маленькі діти люблять брязкальця.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.