Тарас Шевченко – нездоланний Прометей

Він був сином селянським, а став князем в царстві духа. Він був кріпаком і став великою силою в царстві світової культури. Він був простою людиною і відкрив професорам і вченим новітні і вільні горизонти…»Так писав в 1914 році український письменник-демократ Іван Франко про геніального поета художника і політичного діяча, колишнього кріпака, який піднявся до висот світової культури, Т. Г. Шевченка .

Поетична спадщина Шевченка – одне з найбільших досягненні всесвітньої літератури.

Чи історія літератури знала ще один приклад такого неймовірно важкого, воістину героїчного життя і такої титанічної праці. З 47 років свого життя Шевченко на свободі пробув лише тринадцять років. Він народився в рік закінчення війни з Наполеоном – 1814 рік, і помер напередодні скасування кріпосного права (1861).

До кінця життя він пам’ятав, що світ, який стелився навколо нього, був страшний, що близько двадцяти мільйонів таких же, як і він, кріпаків позбавлені елементарних людських прав. Це був світ жахливого свавілля, поліцейського розшуку, морального розтління, жорстокий світ темного царства миколаївської імперії.

У 1840 році в Петербурзі вийшла перша збірка віршів Шевченка «Кобзар». Вже в перших віршах молодого українського поета в літературу увійшла поезія народного життя. Чудова, чарівна краса України, мужність і стійкість волелюбного українського народу заблищали всіма поетичними фарбами у віршах Шевченка. У його ранніх віршах розкривався світ задушевних дум українського народу.

Участь у громадському та літературному житті Росії та України, читання Гоголя і Бєлінського, бесіди з майбутніми петрашевцями і, найголовніше, приголомшливі враження від жорстокої кріпацької дійсності визначили становлення думки і зрілість таланту Шевченка.

Грозний вибух народного гніву, його святая помста знайшли в Шевченко свого співака. Не випадково в поемі Шевченка «Кавказ» образ «нездоланного Прометея» повний сили і чарівності. Цей образ міфічного богоборця-титана воістину став символом життя і поезії самого Шевченка.

В середині 40-х років він створює геніальні зразки політичної лірики: «І мертвим і живим», «Три літа», поеми «Кавказ» і «Сон». Всі ці дивовижні для свого часу твори стали вершиною художнього розвитку України. У 1847 році Шевченко був заарештований і зданий в солдати із забороною писати і малювати. Протягом 10 років 3 місяців і 27 днів тягнув він страшну солдатську лямку в пустелі, серед диких офіцерів і забитих солдатів. Заслання не вбило в Шевченкові поета і художника.

З величезним хвилюванням розглядаємо ми зараз «захалявні» записники Шевченка – маленькі книжечки, які він ховав за халяву чобота ( «халява» – голенище); в ці книжечки засланець поет потайки записував вірші.

Автор: М. Поляков.