Річні кільця в археології
В кінці XV ст. Леонардо да Вінчі відкрив приріст річних кілець дерев. У минулому столітті датування по річним кільцям (дендрохронологія) стало наукою. Кожне річне кільце деревного стовбура має свій власний малюнок. Ширина кільця визначається умовами приросту, а послідовність широких і вузьких кілець ніколи не повторюється, оскільки варіації клімату з року в рік неоднакові. Шляхом послідовного накладення річних кілець нині існуючих дерев і копалин стовбурів вчені склали хронологію річних кілець для кожної кліматичної зони. На основі цієї хронології, шляхом візуального зіставлення або за допомогою комп’ютера, можна датувати зразки дерева з будівель, відкритих археологами.
Остисті сосни, які ростуть в Уайт-Маунтінс (Каліфорнія), явилися своєрідним унікальним інструментом дендрохронології. З їх допомогою К. У. Фергюсон з університету Арізони склав послідовну шкалу річних кілець, що йде на 8,5 тис. років у минуле. К. У. Фергюсон сподівається продовжити її принаймні до 10 тис. років вглиб століть. Дана послідовність кілець, а також шкали, отримані в інших країнах світу, використовуються для перевірки ще одного застосовуваного археологами методу датування – радіовуглецевого.
Радіовуглецеве датування, що з’явилося в кінці 40-х років минулого сторіччя ґрунтується на тому, що всі живі організми засвоюють вуглець з атмосфери. Коли вони гинуть, вуглець в їх клітинах розпадається з відомою швидкістю. Шляхом заміру його кількості, що зберігся в органічних матеріалах (вугіллі або кістці), можна визначити, як давно померла рослина або тварина. Однак, проаналізувавши зміст С-14 в річних кільцях дерев з відомим віком, вчені виявили, що мається розбіжність між датами по радіоактивному вуглецю і річним кільцям.
Для періоду древніше 1000 р. до н. е. при датуванні по С-14 виявляється прогресивно збільшуване «омолодження» цих дат і відхилення їх від дат календарних. Справа в тому, що радіовуглецеве датування базувалося на припущенні, що космічні промені, під впливом яких утворюється С-14, бомбардують атмосферу з постійною інтенсивністю, проте насправді вона коливається. На сьогоднішній день складені таблиці дендрохронологічного калібрування, за допомогою яких можна перевести радіовуглецеві дати в календарні.
Застосування цього методу дає дивовижні результати. Так, вік деяких озерних поселень у Швейцарії, що відносяться до IV тисячоліття до н. е., можна сьогодні встановити з точністю не тільки до тисячоліття або сторіччя, але навіть року, коли були зрубані використані в будівлях дерева.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.