Поневіряння ката
Дві династії були широко відомі колись у Французькій державі. Одна – Бурбонів, королів. Друга – Сансонів, катів. Перші правили країною двісті років, другі рубали голови близько двохсот. І шляхи двох династій зійшлися в 1793 році на паризькому ешафоті. «Майстер високих справ» Шарль-Анрі Сансон недбало кинув у кошик голову Людовика XVI…
У 1862 році вийшли шість томів, що називалися так: «Мемуари семи поколінь катів. Мемуари Сансонів, приведені в порядок, редаговані та опубліковані К. А. Сансоном, катом при французькому суді». Порука Клемана-Анрі Сансона – подумайте, з тих самих Сансонів! – Жвавість стилю і багатство фантазії авторів забезпечили успіх цьому поважному виданню. Шеститомник кілька разів перевидавався, був перекладений на кілька мов, в тому числі і на російську.
Тільки через п’ятнадцять років була розкрита таємниця цієї містифікації. Зрозуміло, Клеман Сансон нічого не збирав (і збирати було нічого), не редагував і не опубліковував. Він тільки підписав цю «липу». А авторами були: пронирливий журналіст д’Ольбрез і якийсь романіст, який побажав залишитися невідомим. Треба віддати їм належне: як роман-хроніка мемуари вийшли досить цікавими. Хоча фантазія авторів часто перебігає через край. Наприклад, вони описують, як кат урочисто омиває свої руки від «крові ближніх» і дає клятву не губити більше людей. Або приводять суцільно вигадані передсмертні слова засуджених до страти.
Але як все-таки вдалося роздобути підпис Клемана? Історія ця досить цікава. Клеман Сансон сім років сумлінно виконував свої спадкові обов’язки доти, поки … не опинився у в’язниці. Він жив не за статками і заборгував лихварям. Тільки після довгих вмовлянь кредитори погодилися випустити його з в’язниці, але під незвичайну заставу… його гільйотину. Робити було нічого, довелося погодитись.
Ледве кат встиг вийти з в’язниці, як йому було надіслано наказ з’явитися для звершення вироку над якимось злочинцем. Але… адже гільйотини у нього не було. Гільйотина була у лихварів у заставі! Кат кинувся до лихварів, але ті були непохитні: спочатку – гроші. Страта була відстрочена.
І Клемана-Анрі Сансона вигнали з ганьбою зі служби. Він не знав іншого ремесла і швидко впав у бідність. Десь у нетрях його розшукав заповзятливий д’Ольбрез і за солідні за тодішніми часи гроші – 30 тисяч франків – домігся згоди колишнього ката. Той підписав рукопис.