Забута морська битва
Наполеон почав єгипетську кампанію, щоб зменшити англійський вплив на Середньому Сході. Однак, незважаючи на вирішальну перемогу французів над мамелюками, 21 липня 1798 армія Бонапарта виявилась блокованою в Єгипті. Віце-адмірал де Брюе, командувач французьким флотом, боявся бути затиснутим англійцями в порту Олександрії. Але в той же час він не повинен був далеко йти від єгипетських берегів: необхідно було надати підтримку сухопутним військам. І він вирішив сховатися в бухті Абукір, розташованій на північний схід від Олександрії. Там його кораблі і кинули якорі, вставши паралельно берегу, зарядивши гармати тільки лівого борту, оберненого у бік моря, готові відкрити вогонь по англійцям.
Але виявилось, що вони відійшли все ж занадто далеко від берега, і це наштовхнуло адмірала Нельсона на думку направити п’ять кораблів між берегом і французьким флотом. Затиснуті таким чином в кліщі, французи за короткий час втратили 11 човнів, серед яких був і “Орьент”. Втрати французів у цьому бої склали 17 000 чоловік, в їх числі і адмірал де Брюе, а також 1500 поранених і 3000 полонених, у той час як англійці втратили тільки 218 чоловік і 2 кораблі. Незважаючи на подальший військовий успіх, зокрема в Абукірі, Наполеон таємно покинув Єгипет і повернувся до Франції …
“Я бачу ніби зупинилась мить, коли під час цього морського бою був підірваний французький флагманський корабель “Орьент”. – говорить Франк Годдіо, показуючи на карті диспозицію військових кораблів під час битви, програної Наполеоном Бонапартом англійцям. За допомогою високочутливого магнітометра він зміг виявити сім якорів, що залишилися на дні затоки Абукір. Серед цих англійських і французьких якорів покояться і залишки “Орьенти”. Спираючись на письмові джерела, Годдіо зміг відтворити точну картину цієї історичної події: навколо “Орьента” скупчились інші військові кораблі – французькі та британські, що прийняли цей смертельний бій.
На “Орьенті” почалась пожежа, вогонь поширювався дуже швидко. Сім ближніх французьких човнів кинулись допомагати гасити пожежу, не віддаючи собі звіту в тому, що вогонь вже підібрався до порохового трюму і що корабель водотоннажністю в 2700 тонн вибухне з хвилини на хвилину. Для того щоб уникнути смертельної небезпеки, екіпажі інших кораблів обрізали якоря, щоб відійти подалі від палаючого човна. Сьогодні, через понад 200 років, ці якоря лежать на морському дні саме там, де вони перебували 1 серпня 1798 року. Вказуючи точну позицію кожного човна, вони таким чином розкривають нам тактичний план обох супротивників під час цієї битви, яка стала фатальною для французького флоту.
Англійський адмірал лорд Нельсон сказав після цієї битви, що слово “перемога” занадто слабке, щоб описати його успіх: 11 з 13 французьких кораблів були знищені або взяті в полон! Залишки багатьох з цих човнів, розкидані в радіусі 500 квадратних метрів на морському дні (в тому числі і “Орьенти”), були знайдені Франком Годдіо і його командою.
Адміральський корабель “Орьент” був озброєний 120 гарматами, які силою вибуху розкидало в різних напрямках на багато сотень метрів від залишків корабля. Після їх огляду Годдіо дійшов висновку, що мали місце не один, а два майже одночасних вибухи, так як корми і носова частина були повністю зруйновані. Незважаючи на значні руйнування, Годдіо і його команді вдалося знайти великі шматки борту, причому вони непогано збереглися і допоможуть відтворити образ човна.
“Вперше вдалось зібрати стільки частин великого французького човна тієї епохи”, – говорить археолог. Дійсно, ця робота дослідників на морському дні принесла нові відомості про суднобудування на початку XIX століття.
Народжений в 1947 році, Франк Годдіо після навчання в математичному інституті цілком присвятив себе підводній археології. Він виявив і вивчив чимало уламків історичних човнів, зокрема іспанський галеон “Сан-Дієго”, затонулий в 1600 році, після чого отримав заслужене визнання професіоналів. У 1996 році він брав участь у пошуках античного міста Олександрії, похованого землетрусом в IV столітті нашої ери. Саме під час цих робіт Годдіо і виявив уламки кораблів на дні затоки Абукір.
Сьогодні підводна археологія тісно пов’язана з високими технологіями. Сучасні інструменти дозволяють вивчати морське дно, розпізнавати предмети, що знаходяться на глибинах, до недавнього часу недоступних. Але як всякий археолог, Годдіо починає роботу з попереднього вивчення історичних архівів, для чого іноді потрібно багато років. Франк Годдіо, який прочитав все, що було написано про битву при Абукірі, добре знав, що він може очікувати від пошуків і де шукати. Він і його команда знайшли в уламках “Орьенти” велику кількість золота, срібла і бронзи, а також золоті мальтійські монети, які, здавалося б, незрозумілим чином виявились на борту французького корабля. Проте книги з історії дають пояснення: по дорозі в Єгипет Наполеон зі своїм флотом захопив острів Мальту і скарби, що належали лицарям мальтійського ордену. Згідно з письмовими джерелами, Бонапарт забрав ці скарби з собою до Єгипту в червні 1798 року. Однак знахідка цих предметів поруч із затонулим кораблем суперечить попереднім відомостям про те, що Наполеон Бонапарт вивантажив золото раніше. Таким чином, знахідка Годдіо переписала історію.
Далі буде.
Автор: Ян Катін.