Як винайшли бумеранг

Англійська етнограф Блах-Блаховскій багато років вивчає мистецтво аборигенів Австралії, їх звичаї та легенди. Пропонуємо вашій увазі невеликий уривок з його книги про австралійців.

«Якось я потрапив в крихітний тубільний резерват неподалік від Сіднея. Над воротами виднівся напис «Тубільний резерват Лаперуз» й застереження: “Стороннім вхід заборонений. Штраф – 20 фунтів ». Мене це не стосувалося: я писав у той час книгу про мистецтво австралійських тубільців і мені було дозволено відвідувати резервати.

Саме в Лаперузі я і познайомився з дуже симпатичним тубільцем – містером Біллом Сімі. Він один з небагатьох австралійців, що вміють кидати бумеранг; сьогодні це вміння майже повсюдно забуто. Сімі влаштовує демонстрації своєї майстерності і займається виготовленням красивих бумерангів для туристів. На жаль, ці бумеранги не придатні для кидків, їх можна лише вішати на стіну як прикраси.

Білл Сімі показував мені, як тримати бумеранг і як його кидати. Я спробував наслідувати його. Тубільні дівчата, які стежили за нами вмирали зі сміху. Коли я кидав бумеранг, він летів куди завгодно і як завгодно, але тільки не так, так йому слід було. Я привіз один справжній бумеранг до Англії і протягом року, який присвятив роботі над книгою про мистецтво австралійських тубільців, навчався кидати його правильно. За моїми підрахунками, я витратив на це в цілому понад 30 годин. Зараз він повертається до мене так, як я хочу, і дуже часто я ловлю його в повітрі, на льоту. Попросту, він вилітає у мене з руки і повертається в руку.

Бумеранг слід тримати так, як показано на фотографії. Сам кидок нагадує подачу в тенісі або кидання списа. У момент кидка бумеранг потрібно тримати у вертикальному положенні. Кидаєш його перед собою, під кутом приблизно в 25 градусів. Обертаючись з такою швидкістю, що на вигляд він схожий на диск, бумеранг летить спочатку у вертикальній площині, потім поступово повертається і виявляється в горизонтальній. Описавши коло діаметром близько 50 метрів, він повертається назад. Його можна кинути так, щоб він описав вісімку. Якщо хочеш зловити бумеранг, коли він повертається (це нелегка справа!), треба ловити його між долонями, роблячи рух, що нагадує різкий хлопок.

Один з моїх австралійських друзів, художник Байрем Мензель, показував мені у себе в майстерні в Сіднеї картину, намальовану в тубільному стилі. Вона служила ілюстрацією до поетичної легенди про те, як у австралійців з’явився бумеранг.

Це було давним-давно. Воїн на ім’я Іонді знайшов поблизу зачарованого джерела палицю – не круглу, а у вигляді пластини. Він уперся нею в небо і підняв її, бо в ті давні часи небо було так низько над землею, що і люди і тварини повзали. Навіть дерев не було, росли тільки карликові чагарники. Коли Іонді підняв небо мокрою палицею, з нього бризнула вода. Вийшли хмари, з яких потім пішов дощ. Кущі перетворилися на високі дерева. У птахів, які отримали простір для польоту, виросли крила. Люди випрямилися. Здивований кенгуру став на задні лапи, придивляючись до нового, чудесного світу, і стоїть так до цього дня. Птах ему здивовано витяг шию і побіг так швидко, що у нього подовжились ноги. Тільки змії і ящірки спали, коли небо було піднято, тому вони і сьогодні повзають.

Плоска палиця, якою воїн Іонді підпер небо, зігнулася. І тоді він відкинув її вбік. На свій подив, він побачив: вигнута палиця, описавши коло, повернулась і впала біля його ніг. Ось так у австралійців з’явився бумеранг».

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом