Роздуми про історію та подорожі

исторические памятники

«І яке відношення це має до мене, до мого життя?» напевно бурчите ви, часом старанно оглядаючи чергову історичну пам’ятку. Опинившись в новому місці, ви відчуваєте себе зобов’язаним ознайомитися з ним. Необхідно задовольнити цікавість, як власну, так і своїх друзів і рідних, які неодмінно засиплють питаннями про подорож. Щоб потрапити в музей або побачити пам’ятник архітектури, ми витрачаємо час, сили і гроші, часто б’ємося над чужою мовою, пересилюємо спеку і холоднечу, мучимося в штовханині, висушуючи мозок і тіло, видивляючись на незвичайні споруди та загадкові предмети. До чого? Ви ніколи більше не побачите їх, і рідко коли ці місця і предмети мають пряме відношення до вашої повсякденної діяльності. Який зв’язок між пам’ятками історії та вашим життям? Яка нагорода за зусилля, витрачені на довгі переїзди і переходи?

Ваші зусилля не пропадуть дарма, якщо ви будете вправляти «м’язи уяви» і проводити історичні паралелі, розширюючи тим самим свої знання з історії, географії, мистецтва – словом, в найбільш близькій нам області.

Тренувати «м’язи уяви» – значить представляти події, пов’язані з тим чи іншим історичним місцем. Зовсім необов’язково, щоб це були справжні події, хоча при бажанні можете зосередитися і на них: при знанні дат і фактів в пам’яті швидко спливають такі гучні події, як битви, коронації, підписання договорів, вбивства, народження, смерті і весілля. Не слід, однак, обмежувати свою фантазію тільки громадськими фактами. Спробуйте уявити, як протікало буденне життя в тому самому місці, де ви знаходитесь. Звичайні заняття, робота; гуляння і гулянки; побачення закоханих і таємні зустрічі змовників; паради і релігійні ходи – все згодиться для «казана» уяви.

А ще цікаво проводити історичні паралелі. Зіставляйте події, які відбувалися хоча б і на різних континентах, але в ті ж роки. Якщо ви індієць і опинилися, наприклад, в Америці, спробуйте подумки пов’язати події індійської історії і події в Канаді чи США, що відбувалися в один час. Якщо зможете додати щось з історії Європи, тим краще. І зовсім не обов’язковий великий запас фактичних відомостей. Досить пригадати кілька дат зі шкільної програми і співвіднести їх з історією того місця, де ви опинилися. На перший раз спробуйте за допомогою путівників та інформаційних стендів, число яких постійно зростає, довідатися дещо про історію пам’ятника. Багатою інформацією зазвичай володіють гіди, і їм лестить, коли їх розпитують, – пам’ятайте про це, і ви будете винагородженні.

Якщо хочете точніше дізнатися, як поєднувати приємне з корисним, давайте відправимося в столицю Великих Моголів Фатехпур-Сікрі, побудовану імператором Акбаром. Переходиш тут від одного будинку до іншого, а уява так і вирує. Хоча в цьому місті жили якихось п’ятнадцять років, з 1570 до 1585, всюди ввижаються примари давно померлих людей: царя і придворних, юнаків та дівчат, художників і мислителів, священиків і мулл, безіменних робітників і ремісників, які втілили в дійсність царську мрію про прекрасну столицю.

Фатехпур-Сикри

Прислухайтеся при вході в палацовий ансамбль до балачок служниць, які поспішають з широкого двору, яких, ймовірно, послали за трояндами на квітковий базар або за пахощами, недавно доставленими з Аравії. В цей час їх господині купаються, одягаються і чепуряться – чуєте, хлюпоче вода і дзвенить сміх? Слухайте гарненько, адже різьблені кам’яні решітки приглушують сміх. Не пропустіть веселу посмішку кокетливої служниці, яка пробігає повз сором’язливого молодого конюха, який чистить хазяйського коня. Може, підслухати, як квапливо пошепки вони домовляються про побачення за міською стіною під час післяобіднього відпочинку господарів.

Всюди іржання і пирхання коней, рев ослів, гавкіт собак. Тихенько побрязкує вуздечка на чекаючому вершника коні. Голосно сурмлять слони, яких миють і прикрашають до урочистого виїзду. Дзвенять дзвіночки верблюжого каравану, який прибув з вантажем винограду для імператора і питної води з Гангу. Зайшовши в палац Акбара, прислухайтеся до читця, який співуче віщає давню мудрість. Лунають голоси міністрів, доповідають правителю про стан справ у віддалених провінціях. Можливо, вам пощастить вловити і голос самого Акбара, який на ходу віддає вказівки і розпорядження. Ось він цікавиться станом верблюдів, обговорює майбутнє полювання, вникає в усі багатоскладові справи своєї імперії.

Повернувши за ріг, можна помітити придворного, який виходить після ранкової ради, вирядженого в яскраві шовки і парчу, в шовковому тюрбані, або ремісника, який позіхає і потягується після важкої ранкової праці і зараз йде снідати. А можна надибати і на мовчазно схилених над роботою художників, які пишуть найяскравішими фарбами ті самі мініатюри, які сьогодні бачиш в музеях.

Затримайтеся в одній з кімнат палацу, уявіть, як вона виглядала в свій час: на підлогах всім багатством кольорів переливаються шовкові килими, золотом відливає парча на стінах, безладно розкидані яскраві атласні подушки, над дверима висять яскраво-червоні пологи. Крізь різьблену мармурову перегородку видно запиленого гінця, який прибув з околиці імперії. Зіскочивши з коня, він біжить до палацу, щоб повідомити правителю про результат бою або про дивний скарб, який можна добути, якщо на те буде його воля.

З жіночої половини вітерець доносить аромати пахощів, змішані з запахом смаженого часнику, який буде додано до одної з імператорських страв. Несподівано повіяло прохолодою – це несуть лід для охолодження шербету. У дворі на дошці, вмурованій в камені, Акбар з вельможами грають у нарди. Миловидні дівчата в різнобарвних шальварах і блузах виконують роль фішок. Акбар, сидячи на підвищенні, кидає гральні кістки і називає ходи, а сонце заходить, і легкий вітерець ворушить шовкові завіси на дверях.

Варто згадати і про час, коли палац ще тільки будувався, і про тих, хто задумав і збудував всю цю красу. Для Акбара Фатехпур-Сікрі був формою подяки за народження довгоочікуваного сина. Місце для закладки міста він вибрав на знак поваги до святого, який передбачив таку знаменну подію.

До чого цікаво уявляти правителя, захопленого своїми планами: тут буде палац, тут – двір, там – мечеть і бібліотека, а там – гарем. А потім у мріях виник чарівний п’ятиповерховий павільйон з безліччю колон – Панч-Махал, з висоти якого повинен був відкритися дивовижний вид на навколишні землі. Ймовірно, своїми мріями імператор захопив і придворних, і дружин, і родичів.

Однак вельможі та їхні близькі напевно засмутилися, уявивши, які клопоти обіцяє їм імператорський задум. Переїжджати в інше місто! Доведеться зніматися з насиджених місць, заново оббудовуватися, перевозити дружин і слуг, одяг і домашнє начиння, переганяти худобу, обживати місце, яке було поки лише вигадкою імператора! Цікаво, вони сердилися?

Згадаємо ще про тих трудівників, каменярів і різчиків, чоловіків і жінок, які побудували місто своїми руками. Чи носили жінки важкий посуд із землею на голові, як вони роблять це сьогодні, щоб вирівняти майданчик під великі червоні камені? Уявіть, як після роботи вони втомлено брели в село біля підніжжя пагорба, щоб посидіти з дітьми, приготувати вечерю і потеревенити з сусідами, а потім лягти спати при світлі зірок, тих самих зірок, до яких звертається погляд щоразу, коли перед нами постають картини далекого минулого. Подумайте про багато місяців виснажливої праці під променями палючого сонця, про робітників, які силою своїх м’язів перетворили кам’яні брили в палац і поступово побудували місто.

А як вони пишалися, коли робота підійшла до кінця, і як горювали жінки, оплакуючи своїх чоловіків, що загинули під час обвалів і падінь, без яких, звичайно, не обійшлося. І можна уявити радість, що охопила всіх при завершенні будівництва міста, який починав жити своїм життям.

Змушуючи працювати свою уяву, ви як би оживляєте пам’ятки історії, і перед уявним поглядом встають картини буденного життя їх давнішніх мешканців. Таке можна проробляти в будь-якому історичному місці, будь то собор св. Павла, Ейфелева вежа, парк Шалімар або Бодхгая – всі їх силою уяви можна населити людьми і перетворити на живі підмостки для своєї фантазії.

Неймовірно цікаво ритися в пам’яті, відшукуючи гучні події, що відбувалися в різних кінцях світу і співпадаючі за часом з подіями, які прославили те місце, що ви оглядаєте. І знову скористаємося Фатехпур-Сікрі як приклад в цій грі. Що відбувалося в світі під час будівництва міста? В Англії королева Єлизавета перебувала в зеніті могутності і слави. Вона подорожувала по країні і часто бувала на людях, протегувала художникам і письменникам, поетам і музикантам і в той же час боролася з замахами на трон. Шекспір у цей час був ще юнаком, велич якого тільки прокидалася.

Акбар і Єлизавета правили в один час, а по просторості володіння Акбара перевершували володіння королеви. Через п’ятнадцять років після того, як Акбар покинув нову столицю, славна королева Єлизавета підписала статут Вест-Індської компанії, що мало важливе значення для історії, як Індії, так і Англії, бо спричинило за собою цілий ланцюг подій і відбилося на долях безлічі людей. Можна запитати про те, що сталося б, якби двом великим монархам довелось зустрітися: у всякому разі, безсумнівно, відбулася б приємна бесіда, а якби вони погодилися об’єднати свої здібності і можливості, то могли б підкорити світ. І сьогодні він був би іншим!

Тадж Махал

Просуваючись в часі вперед, подивимося, що відбувалося в інших країнах під час створення ще однієї перлини індійської архітектури – Тадж-Махала. Шах-Джахан почав зводити його в пам’ять про Мумтаз Махал в 1630 році і закінчив в 1652 році. Наприкінці цього двадцятиріччя, коли в Агрі трудилися різьбярі по мармуру, у Франції вступив на престол молодий Людовик XIV, хоча справжнім господарем країни був кардинал Мазаріні. Знать повстала проти короля, і Мазаріні придушив заколот, але монархія вже втратила непорушність, і дароване Богом право королів керувати почало руйнуватись, знайшовши свій кінець в бурі Французької революції.

У Новий Світ прибувають колоністи і займають землі, перш населенні Массачусетськими індіанцями, які й дали назву цьому краю. Йшов час, виросло нове покоління, був побудований коледж, якому засновники присвоїли ім’я Джона Гарварда в подяку за те, що він заповів частину своїх коштів і книг цьому навчальному закладу. Сьогодні багато індійців з вдячністю згадують заняття в Гарвардському університеті, одному з найбільших у світі.

За чотири роки до початку робіт над Тадж-Махалом на невеликому півострові східного узбережжя Америки манхеттенські індіанці уклали угоду з голландцем Пітером Мінві, погодившись продати свою землю за двадцять чотири долари і жменю бус. Так було засновано поселення Нью-Амстердам, що стало згодом одним з найбільших міст світу – Нью-Йорком.

Можна нескінченно з’єднувати в часі великі і малі події. Так, коли Будду в Бодхгає, в тому місці, де сьогодні стоїть храм, осінило просвітлення, в Італії, на зелених рівнинах Тоскани, етруски виготовляли вишукані гончарні вироби, які сьогодні зберігаються в багатьох музеях світу. Чи спадало вам на думку, що ця кераміка створювалася в той час, коли Будда був занурений у споглядання? Коли в Індії правив цар Ашока, який писав закони на своїх знаменитих стовпах, в Римі збирався великий форум, що уособлював собою все краще в політичній думці ще однієї великої цивілізації?

І останній приклад. У той час як йшло будівництво Нью-Делі, Європа гинула в пожежі першої світової війни. У війні безповоротно гинули історичні цінності. Одного разу зимової ночі 1916 року в Канаді дотла згоріла будівля парламенту. Канаді, подібно Індії, довелося приступити до будівництва нової будівлі для своїх політиків, але якщо Індію британський монарх, а саме король Георг V, вперше відвідав в 1911 році, то Канаді довелося чекати аналогічного візиту до 1939 року, коли в країну прибув вже його син король Георг VI.

Автор: Дженіс Л. Сатон.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А вообще в прошлые времена путешественникам было куда легче, так не было необходимости, к примеру, заботится о такой вещи как гостевая виза в Канаду, США, Англию или любую другую страну. Не было всей этой бюрократической волокиты и можно было запросто отправиться в любое место и даже без загранпаспорта, которых раньше тоже не существовало.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers