Марка, вулкан і янкі

марка Нікарагуа

Цю марку не описують у всіх подробицях пухкі різномовні довідники по філателії. Вона не зберігається за товстою бронею сейфів під охороною озброєних до зубів дужих молодиків. Але, тим не менш, навіть найзнаменитіші серед поштових рідкостей не в силах змагатися за своєю вартістю з тією сумою, яку принесла в свій час деяким підприємливим ділкам ця марка маленької держави-латиноамериканської республіки Нікарагуа. Вона збагатила своїх власників на 40 мільйонів доларів і одночасно послужила однією з причин створення республіки Панама.

Марка побачила світ в останні роки XIX століття. То був бурхливий в історії Америки час. Прагнучи звільнитись від іспанського панування, повстала Куба. Дзвін зброї привернув до палаючого острова увагу Сполучених Штатів Америки. У Гавану прибув американський військовий корабель «Майн». Вибух відправив його на дно гаванської бухти, і США негайно ж оголосили Кубі війну, терміново відправивши до її берегів інший військовий човен – «Орігон». Сімдесят один день йшов «Орігон» з Тихого океану в Атлантичний, огинаючи Південну Америку. Сімдесят один день обговорювалося в Сполучених Штатах Америки питання про будівництво каналу, який, з’єднавши два океани, зміг би скоротити шлях з 13 400 морських миль до 5400.

Зрозуміло, обговорюючи проблему скорочення морських доріг, журналісти, громадські діячі та ділові люди Америки не могли не згадати про Панаму, про нашумілу на весь світ невдалу спробу спорудити канал, розпочату за два десятки років до цих подій французькими підприємцями. Але, намірившись спорудити канал, американці зовсім не збирались будувати його там, де нещодавно так ганебно оскандалились французи. Траса, яку намітили американські інженери, повинна була пройти значно північніше по землях республіки Нікарагуа. Таке рішення остаточно знецінювало майно «Загальної компанії міжокеанського каналу», що висмоктала у свій час з Франції понад чверть мільярда доларів.

І ось у ті дні. коли американським конгресменам належало остаточно вирішити долю траси майбутньої споруди, і висловила своє вагоме слово нічим, здавалося б, не примітна одноцентова марка республіки Нікарагуа.

Справа в тому, що малюючи цю марку, художник погрішив проти істини. Для більшого ефекту він прикрасив давно згаслий вулкан Кон Сенсвон, що підноситься над озером Нікарагуа, димовою шапкою. Це й вирішило справу.

– Діючий вулкан в Нікарагуа? О, це надзвичайно небезпечно для майбутнього каналу. Не знаючи про помилку художника, стурбовані конгресмени, яким ці марки були надіслані заповзятливими французькими ділками, вирішили відмовитись від будівництва каналу в Нікарагуа. Перевагу було віддано старому варіанту траси, яка перетинала Колумбію, а майно французької компанії куплено американцями за сорок мільйонів доларів. Спорудження каналу почалось.

Але дозвольте, має право помітити читач, канал проходить через Панаму, а тут чомусь згадується Колумбія? Ні, ніякої помилки не допущено. Земля, по якій проходить «водяний міст між океанами» дійсно належала раніше Колумбії. Можливо, вона і далі продовжувала б залишатися колумбійською, якби уряд Колумбії погодився передати американцям право на спорудження каналу за подібну ціну. Але колумбійці виявилися незговірливими, і тоді США відітнули землю іншим шляхом, влаштувавши в цій частині республіки державний переворот.

Через три дні після «революції» Сполучені Штати визнали новонароджену республіку Панама і «законно» придбали у неї за 10 мільйонів доларів ту частину землі, що іменується нині американською зоною каналу, а на політичній карті світу з’явилась держава Панама.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *