По слідам Одіссея

Одіссей

У Греції десь зо дві тисячі островів. Більшість із них – негостинні скелі. Деяким бракує води, й вони пустельні. Але з давніх-давен греки селилися на найбільших і найкращих островах, де й народилась їхня цивілізація. Народ, який живе на стількох островах, не міг не розвинути з морем особливих стосунків. Греки були відважними мореплавцями задовго навіть до фінікійців. У сивій давнині губиться слід аргонавтів. Звичайно, експедиція Ясона та аргонавтів – це міф. Однак, як і мандри Одіссея, цей міф ґрунтується на перших дослідженнях греками середземноморського простору. Аполлон Родоський, народжений близько 295 року до нашої ери, залишив нам розповідь про ці дослідження, щоправда, вже з часової відстані. Без сумніву, Гомер, який жив за п’ять століть до нього, знав давнішу версію, де вже оспівувалися подвиги Ясона та його супутників. Чарівниця Церцея з острова Ея, небезпечна протока між Сціллою та Харібдою, сирени, що фігурують в «Одіссеї», та з’явилися вони раніше, ще в розповіді про мандри аргонавтів.

Веслові кораблі, як, наприклад, «Арго», та малі вітрильники античності були досить міцними, греки на них покладалися. Вони знали геть все про напрямки вітрів та течій. Однак Посейдон – бог морів — мав дикий неврівноважений норов. Блукаючи морями далеко від батьківщини, Ясон, Одіссей та їхні супутники наражалися на грізні небезпеки. Податися в довгу мандрівку без карти й компаса чи кинути виклик штормові вимагало куди більшої сміливості, ніж воювати проти царя Колхіди чи проти троянців. У таких мандрах терпіли від голоду, спраги, від втоми та стресів… Саме так, стресів… Інакше як пояснити, що Одіссей так часто плакав?

Зненацька захоплені штормом греки могли покладатися тільки на свої мореплавні навички. Втратити контроль над кораблем означало втратити життя. Оскільки греки ніколи не були добрими плавцями, загибель корабля була рівнозначною смерті. Сам Одіссей двічі ледь не втопився.

Одіссей прогнівив Зевса. Бог кинув блискавку в його корабель і розтрощив човен на друзки. Величезні хвилі змили екіпаж у море. Врятувався тільки Одіссей – він учепився за корабельний уламок. Порив вітру жене його до протоки, яку охороняють Сцила та Харібда. Харібда проковтнула корабельні рештки. Одіссей ледь врятувався тим, що схопився за гілля скельної смокви, похиленої над водою. Потім чудовисько виплюнуло щоглу та кіль, і Одіссей зміг продовжувати свої дивовижні пригоди.

Та ось знову Лаертів син стає жертвою божого гніву, цього разу гніву Посейдона – його давнього переслідувача. Одіссей прибуває до країни феаків на човні, який німфа Каліпсо дозволила, всупереч власному серцю, йому побудувати. Раптом сильний порив вітру перекидає вутле суденце. Одіссей встиг здертися на якусь дошку, під ударами хвиль він геть знесилився. Левкотея, біла богиня, ледве встигла його врятувати. Вона дала Одіссею своє чарівне покривало, він загорнувся в нього і так дістався до берега.

Цілі століття багато грецьких моряків наражалися на такі самі небезпеки, як і описані в «Одіссеї», і загинули через те, що не опанували мистецтва плавання. Цей огріх – а я часто помічав його у рибалок та матросів, які служать на одному з найбільших світових транспортних флотів, – тим парадоксальніший, що греки чудові нирці.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers