Предки газети

газета

Був час коли слово «газета» знали жителі лише однієї країни світу – Венеції, причому мало воно тоді зовсім інший зміст ніж зараз. Венеціанці називали так дрібну срібну монету. Однак між колишнім і нинішнім значенням слова є прямий взаємозв’язок, і він стає зрозумілим, якщо перегорнути сторінки історії.

Венеція минулого була не рядовим містом Італії як нині, а могутньою республікою з широко поширеними торговими та політичними зв’язками. Купцям і політикам потрібно було знати все, що відбувається у світі. Де як не в порту, куди припливали кораблі під різними прапорами, можна було черпати потрібні новини?

Заповзятливі венеціанці першими стали збирати розповіді моряків, упорядкувавши стихійний обмін інформацією. Спеціальне бюро цікавилось не тільки цінами на товари, термінами прибуття і відплиття кораблів, але й тими подіями, які відбувались на батьківщині моряків-чужоземців. Агенти цих бюро, перші репортери, нишпорили в порту, подібно своїм нинішнім колегам, вишукуючи найбільш цікаві факти. По-видимому, кількість цих агентів була достатньо великою, так як вони мали навіть свою професійну організацію – «цех письменників новин».

Новина писалась від руки. За такий рукописний листок стягувалась дрібна срібна монета – газета.

Однак рукописні газети венеціанців, які виникли в 16-му столітті і породили назву нашого сучасного джерела друкованої інформації, аж ніяк не були першими в світі. Їх попередники з’явились набагато раніше – ще в першому столітті до нашої ери, в Римі, де за приписом Юлія Цезаря на особливих дошках покритих гіпсом писались короткі протоколи засідань сенату і повідомлення про найбільш важливі події в житті римлян. Копії цих дощок виставлялись і в інших містах римської імперії.

Цікаво відзначити, що перша російська рукописна газета виникла майже одночасно з венеціанськими, за часів царювання Михайла Федоровича. Вона називалася «куранти» і містила зведення іноземних новин складені дяками посольського наказу (міністерства закордонних справ того часу). «Куранти» проіснували до Петра І, який замінив їх друкованим виданням – це були «Відомості про військові та інші справи гідні знання і пам’яті, що трапились в Московській державі і в інших навколишніх країнах».

Видозмінюючись і пристосовуючись до запитів читачів, друковані газети незабаром породили і своїх молодших братів – журнали. До речі, слово «журнал» ясно показує цю наступність: в перекладі з французької воно теж означає «газета».

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.