Загублені скарби
Коли іспанському віце-королю повідомили, що генерал Хосе Сан-Мартін рушив зі своїми військами на Ліму, він зрозумів, що це початок кінця. Йшов вересень 1820 року. Ось вже десять років тривала боротьба народів Південної Америки проти іспанського панування. Сан-Мартін був одним з вождів революції; якщо йому вдасться взяти Ліму, Перу виявиться безповоротно втраченою для іспанської корони.
Віддаючи розпорядження про оборону фортеці, віце-король заклопотано роздумував над тим, як вчинити з скарбами, награбованими іспанцями за кілька століть хазяйнування в цій країні. Мабуть, єдиним місцем, де скарби опиняться в безпеці, була Панама. Туди-то і повинен був переправити цінності Гонсалес Васкес – капітан «Санта-Барбари» і довірена особа віце-короля. Вантаж, за збереження якого він відповідав головою, складався з семи бочок з золотими монетами, п’яти бочок з виробами з срібла і скрині з дорогоцінними каменями.
… Флотом Сан-Мартіна командував лорд Томас Кохрен, який робив свою кар’єру в Америці, тому що британське адміралтейство, як йому здавалось, недостатньо його цінувало. Дізнавшись про вантаж «Санта-Барбари», Кохрен наказав підняти вітрила на самому швидкохідному зі своїх кораблів і кинувся в погоню.
«Санта-Барбару» вдалось виявити лише на шостий день плавання. Її капітан вирішив схитрувати. Він наказав несподівано змінити курс і ввів човен в одну з бухт затоки Дариною. Кохрен не став переслідувати його там. Він знав, що вздовж берега тягнуться небезпечні рифи, і вирішив просто стерегти вихід з бухти.
Блокада тривала рівно добу. До вечора наступного дня «Санта-Барбара» виплила з бухти і … опинилася під прицілом гармат «Мері». Васкес негайно повернув назад, проте Кохрен на цей раз рушив за ним слідом. Один небезпечний поворот позаду, інший – і раптом на палубі «Мері» хтось пронизливо скрикнув: «Санта-Барбара» мчала прямо на скелі. Важко сказати, чи зробив це Васкес навмисно або йому просто не пощастило, але човен його розбився на друзки, а з усієї команди врятувалось лише два матроси. Борсаючись у воді, вони благали Кохрена допомогти їм, запевняючи, що скарби заховані на березі і обіцяючи показати, де саме.
І вони дійсно показали Кохрену це місце. Однак після того як скарби були знайдені, він холоднокровно розпорядився повісити іспанців на реях «Мері». За допомогою одного матроса він перетягнув скарби в інше місце на березі тієї ж бухти і, закопавши їх, вирушив разом зі своїм супутником до шлюпки. При посадці в шлюпку капітан спіткнувся і, падаючи, схопився за пістолет, що стирчав у нього за поясом. Пролунав постріл, і матрос, що допомагав йому переховати скарби, каменем пішов на дно.
«Мері» повернулась до Ліми. Через деякий час її капітан посварився з Сан-Мартіном і втік до Англії. Пам’ятаючи весь час про скарби, які він сховав на березі Дарьенскої затоки, Кохрен зрештою спорядив для плавання туди корабель. Але незадовго до того, як він мав вирушити в дорогу, він помер. Перед смертю, сповідуючись, він розповів історію скарбів священикові, але про місце, де вони заховані, таки промовчав.
Довгий час ці цінності вважалися зниклими. У 1915 році якийсь Хуліо Авилес, капітан шхуни, що розбилася на тих же скелях, у яких два століття тому затонула «Санта-Барбара», розповів по поверненню своєму синові, що нібито знайшов скарб. Але він помер, так толком і не давши точних вказівок.
Після довгих, але безуспішних пошуків молодий Авилес продав відомості, які він мав у своєму розпорядженні про ці скарбі, одній з американських фірм, що займалися пошуками загублених скарбів. Багато разів фірма перепродувала ці відомості любителям шукати сумнівні скарби, але ніхто їх так і не знайшов. Важко сказати, чи зберігаються скарби іспанського віце-короля на березі затоки Дариної або їх давно вже там немає. Цілком можливо також, що вони були знайдені яким-небудь шукачем скарбів, який, однак, волів промовчати про це. Може у когось з наших читачів з’явиться натхнення поїхати, пошукати їх?
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.