Середньовічний замок і його устрій
Зміст:
При словосполученні «середньовічний замок» наша уява відразу малює нам величну будову, з високими вежами, зубчастими стінами, на яких несуть свою варту суворі лицарі в латах. А хтось, можливо, представить собі навіть якогось дракона, що літає в небі над самим замком і мудрого чарівника з довгою сивою бородою, що живе в одній із замкових веж (як правило, найвищій). Адже недарма образ замку вельми популярний в такому жанрі як фентезі, різних казках, тощо. Але часто реальна історія не менш цікава, ніж різні казкові небилиці, і наша сьогоднішня стаття буде присвячена замкам самим що не є реальним, їх устрою та місцю в нашій історії.
Історія
Насправді історія появи замків бере свій початок навіть не в середньовіччя, а в більш ранні часи, можливо, що ще доісторичні. І пов’язана поява замків і фортець як таких з задоволенням однієї з базових потреб людини – потреби в безпеці. Адже часи завжди були неспокійні, ні, зрозуміло, були часи відносно більш мирні, але навіть тоді десь велися війни. А за великим рахунком війни велися завжди, поки існує людство. І навіть якщо в якийсь час в якомусь місці вони не велися, завжди знаходилась якась маргінальна частина суспільства, яка бажає поласувати добром ближнього свого (та й дальнього теж).
Тобто замки спочатку створювалися, як засіб забезпечення захисту для себе та своїх близьких, щоб у разі нападу, чи то ворожих військ, чи то просто лихих розбійників і бандитів, можна було де сховатися і успішно відбити напад непроханих гостей.
Перші замки в історії були зовсім не схожі на те, що ми маємо на увазі під ними зараз – вони будувалися з дерева і представляли собою простір, обгороджений дерев’яним частоколом, і виритим навколо цього частоколу ровом.
Приблизно так виглядали подібні дерев’яні замки. До наших часів вони, зрозуміло, не збереглися.
Прогрес не стояв на місці, і ось на зміну будівництва з дерева прийшло будівництва з каменю. Перші кам’яні замки почали будувати ще римляни, часто вони виникали в місцях укріплених гарнізонів римських легіонів. З падінням Римської імперії і настанням середньовіччя справу замкобудівництва перейняли вже численні графи, барони, феодали і, звісно, королі новостворених європейських середньовічних держав.
Середні віки були вельми неспокійним часом, і потреба в захисті була особливо сильна, тому замки виникали, немов гриби після дощу – у разі небезпеки всі жителі навколишніх сіл тікали під захист замкових стін. Згодом на місці розташування багатьох замків утворювалися великі середньовічні міста. Наприклад, рідне місто автора статті – Львів, було утворене із замку побудованого князем (а згодом і королем) Данилом Галицьким у 1240-х роках. А вже в 1256 році є перша письмова згадка про місто, яке виникло з поселення навколо цього самого замку і названого на честь сина засновника Лева Даниловича – Львовом. На жаль, до наших часів Львівський замок (він же Високий замок) не зберігся.
Обложений замок Мортон в Шотландії, середньовічна мініатюра.
Згодом, в епоху пізнього середньовіччя, замки із звичайних місць притулку і захисту перетворилися в атрибут розкоші, влади і престижу – бувало, що якийсь впливовий і володіючий укріпленим замком феодал міг бути непідвладний навіть самому королеві. Загалом, європейські феодали частенько мірялися своїми замками (привіт дідусеві Фрейду), на предмет, у кого замок більше і неприступніше.
Устрій замку
В цілому кожен порядний середньовічний замок повинен був відповідати таким базовим вимогам:
- знаходиться в малодоступній для ворога і піднесеній місцевості, щоб можна було з висоти оглядати значні відстані і здалеку бачити наближення потенційного ворога (за цей час встигнути підготуватися до оборони, закрити ворота, нагріти смолу для непроханих гостей і так далі),
- мати всередині джерело води – на випадок можливої тривалої облоги,
- виконувати репрезентативні функції, тобто всіляко підкреслювати багатство і владу господаря замку, будь то граф, барон, князь або навіть король.
Схема середньовічного замку.
Однією з важливих деталей середньовічного замку є глибокий рів, виритий по його периметру, а перед ним – вал витягнутої землі. В ідеалі, коли рів оперізує стіни замку повністю, але часто це не дозволяє ландшафт і форма грунту. Якщо грунт навколо замку скелястий, то рів або не риють зовсім, або роблять його не великим, здатним затримати, лише просування ворожої піхоти. Деякі історики класифікують види середньовічних замків, в залежності від наявності у них рову, або навпаки його відсутності.
Якщо глибокий рів таки має місце бути, то вхід в середньовічний замок здійснюється через спеціальний підйомний міст, який зазвичай приводився в рух механізмами, захованими в будівлі над ним. Також в європейських замках часто зустрічалися підйомні мости, які працюють за принципом гойдалок – одна їх половина перебувала всередині замку, інша зовні. При нападі на замок, внутрішня частина мосту піднімалася, опускаючи зовнішню, тим самим скидаючи нападників, які встигли на неї залізти, у заховану в рові «вовчу яму». Також при закритих воротах потрапити в замок можна було через бічну хвіртку, яка мала також свій маленький підйомний місток.
Чеський замок Тальмберг, скріншот взято з нової чудової історичної комп’ютерної гри Kingdom come Deliverance, зробленої Празької студією Warhorse (про неї ще згадаємо).
Ворота середньовічного замку – найбільш вразлива його частина, тому нападники на замок, основні свої зусилля спрямовували на те, щоб першим ділом вибити ворота спеціальним облоговим тараном та увірватися в сам замок. Захисники ж замку з усіх сил намагалися цього не допустити, і саме біля воріт під час облоги відбувалися найбільш запеклі бої. Самі ворота додатково зміцнювали металевими решітками, що опускаються за ними і сталевими, залізними засувами. Зверху ж надворотна вежа була обладнана так званими «смоляними носами», через які на штурмуючих ворота нападників, лилася розпечена смола. (До речі дуже дієвий засіб захисту від ворогів у середньовіччі).
Так виглядають смоляні носи.
Стіни
Стіни замку, мабуть, заслуговують цілого окремого розділу, адже, по суті вони і формують сам замок. Отже, першим ділом стіни середньовічного замку повинні були мати глибокий фундамент, для того, щоб супротивникам було важко зробити під них підкоп. Самі стіни будувалися з обробленого каменю або цегли.
Часто в замках були подвійні стіни: висока зовнішня стіна і дещо менша внутрішня. Між ними розташовувався порожній простір, що отримав німецьку назву – «цвінгер». Цей цвінгер мав істотне значення для захисників замку, справа в тому, що якщо нападникам вдавалося подолати зовнішню стіну, вони опинялися в цьому самому тісному «цвінгері», затиснутими між двох стін, де ставали чудовою мішенню для лучників.
Також практично всі стіни середньовічних замків зверху мають зубці, за якими захисники могли ховатися, наприклад, на час зарядки своїх арбалетів. Крім зубців на стінах були стрільниці, через які лучники, арбалетники, а в більш пізні часи і мушкетери могли вести вогонь по ворогу.
Замок Любарта в Луцьку.
По кутах стін замку знаходилися невеликі, фланкіруючі (виступаючі назовні) вежі, розташовані таким чином, щоб захисникам замку було зручно вести вогонь уздовж стін за двома напрямками.
Замок всередині
Важливою частиною внутрішнього устрою замку була наявність у ньому колодязя, а оскільки замки часто будувалися на скелястих підвищених місцевостях, часом колодязь доводилося прокладати на глибину більше 100 метрів. (Наприклад, колодязь замку Кенігстайн у Саксонії був прокладений на глибину 140 метрів). З тієї причини, що вода добувалася з такими зусиллями, питання особистої гігієни і санітарії для мешканців замку залишали бажати кращого.
Також у замку знаходився ряд будівель, покликаних повністю забезпечити побут його жителів при довгій облозі: пекарня, парова лазня і кухня.
Господар замку зазвичай жив в його центральній вежі, яка в залежності від його багатства і часового періоду, могла бути, як розкішно обставленою, так і вельми аскетичною.
Так, наприклад, виглядає палата у німецькому замку Марксбург.
Також у замку часто була в’язниця, вона ж темниця, де трималися різні злочинці з простолюдинів, в той час як шляхетні полонені, взяті в полон з метою отримання викупу (звичайна практика в середньовіччі) трималися у спеціальних охороняємих «VIP покоях» головної вежі замку.
Також обов’язковим атрибутом замку була наявність маленької каплиці, а то й церкви (якщо замок побільше). А серед мешканців замку завжди був капелан або священик, який крім своїх священицьких обов’язків виконував роль писаря і вчителя (в ті часи навіть далеко не кожен дворянин був грамотним).
А ось так цікаво виглядає туалет в замку – у вигляді прибудови до стіни. Цікаво знати, що туалети в середньовічних замках не опалювалися, і відвідання їх взимку було особливо малоприємним дійством.
Та й в цілому життя у середньовічному замку, особливо з точки зору нас, розпещених благами сучасної цивілізації, було не простим – в першу чергу в кам’яних замках було дуже темно і холодно, частими гостями там були протяги. Вікна середньовічного замку в силу свого фортифікаційного характеру пропускали мало сонячного світла, а часто вони навіть не були засклені. Камінне опалення трохи рятувало, але все одно майте на увазі, що стіни середньовічних замків покривалися різними товстими килимами й гобеленами не лише з естетичних міркувань, але й банально, щоб зберегти більше тепла.
Середньовічний романський замок.
Занепад замків
З появою вогнепальної зброї і вдосконаленням гармат середньовічні замки втратили своє значення в якості оборонних споруд, адже можна було спокійно розстріляти стіни замку гарматами здалеку. Тому багато замків стають просто резиденціями заможних феодалів, частина замків зовсім порожніє. Згодом багато замків були розібрані на камінь, для будівництва вже звичайних будинків і тому не збереглися до наших днів.
Відео
І наостанок цікавий документальний фільм про історію середньовічних замків у Європі.
P. S. І майже на правах реклами, але ключове «майже», особливим натхненням при написанні цієї статті стала нещодавно вийшла комп’ютерна гра Kingdom come Deliverance, яка зроблена на основі справжніх історичних подій, що колись відбувалися в середньовічній Чехії, і являє собою крім всього іншого відмінний віртуальний екскурс в історію європейського середньовіччя. Одним словом, наш історичний сайт її рекомендує всім читачам.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.
Цікава стаття, мені сподобалося, не простий нудний текст!
Головне, що допоможе виконати домашнє завдання!