Острозька Біблія 1580-1581
На кінці XVI ст. починається вже організований наступ у напрямку народоволення українського народу, наступ з боку церковного й світського. І саме той наступ викликає сильний відрух, який проявився в організуванні національної самооборони. Знаємо, що оборону віри й народності взяли у свої дужі руки міщанство й козацтво, але доки це сталось, першим організаційним осередком українського національного руху стає місто Остріг на Волині, столиця великих маєтків нащадка українських князів кн. Констянтина Острозького. Його й називали „великий заступ і потіха всього народу руського”.
Зрозуміли К. Острозький і його найближче оточення, що небезпека велика та що найпевніша проти неї зброя, це рідна школа, що виховуватиме свідоме покоління, це поширення освіти, це заспокоєння духових потреб народу книжкою. Згідно з потребами часу йде і праця Острозького.
Ось з кінцем 1570-их рр. повстає в Острозі вища школа, де крім церковнослов’янської мови у зв’язку з українською вчили також мови грецьку та латинську. З цієї школи вийшло немало світлих людей, які живим прикладом довели неправду ворожих закидів, буцімто у церковнослов’янській і українській мові неможливі ні правдива християнська віра, ні освіта, ні наука. А сучасники передають, що й організація львівської братської школи не обійшлась без впливу Острозьких взірців, та що взагалі новий культурний рух, поширення дорогої українському народові освіти, покращання церковних відносин вели свій початок з Острога.
Велика недостача книжок, навіть богослужебних, викликує потребу заснування друкарні та зібрання літературно-наукового гуртка письменників і вчених для видавничої праці. І справді з Острозької Академії та її друкарні вийшло чимало книг церковних. Та тривалим вінцем цієї видавничої острозької праці є видання Острозької Біблії 1580—1581, яку надрукував відомий з друкарської праці у Львові Іван Федорович.
Так, завдяки українському меценатові і українським вченим вийшла у світ перша повна на всю південно-східню Європу Біблія у слов’янській мові. Нелегка це була праця, до якої треба було спровадити різномовні тексти, тай готові деякі частини, слов’янські переклади, треба було пильно порівнювати, перевіряти, справляти, те, що найкраще, вибирати. А видав Острозький Біблію, бо бачив, „церкву Христову, чесною кров’ю Його відкуплену, як звідусіль топтали її противники-вороги, а немилосердні вовки, прийшовши в світ, пожирали її без милосердя”.
Автор: І. Б.