Хто такі Львівські батяри?

Львівські батяри – надзвичайно цікава унікальна субкультура, яка присутня виключно на теренах західної України, у Галичині, її столиці та культурному центрі – місті Львові. Львівські батяри появились ще у 19-му столітті та одразу стали яскравими представниками місцевого самобутнього галицького колориту, та одною з візитівок Львова (Інші Львівські візитівки це звісно що кава, чоколяда, трамвай та пиво 1517, яке так полюбляє дехто за наших читачів))). А ми далі спробуємо розібратись, хто ж такі ті Львівські батяри.

Слово «батяр» ймовірно виникло з угорської мови, із слова «betyar» та означає особу яка має дивні погляди та робить незвичайній вчинки. Такий собі дивак, так батяри були самими справжніми диваками, але диваками в хорошому значенні цього слова. Хоча іноді і полюбляли шокувати чинну та пристойну львівську публіку, але тим самим вони просто віддзеркалювали тогочасне людське суспільство, показували його недоліки, які нещадно критикували та висміювали. В цьому віддзеркалені (як Аліса у задзеркаллі) виникла унікальна батярська культура, з своїми звичаями, піснями, танцями, анекдотами та жартами, яка проіснувала у місті Львові з середини 19-го по майже середину 20-го століття та померла у 1939 році, коли до Львова прийшли совєтьські «визволителі». Як свого часу гарно сказав один львівський батяр: «Нас визволили і нема на то ради», за що ледь не відправився у безкоштовну тур поїздку на Колиму.

Перші батяри були не аби якими бешкетниками та страшено любили робити всякі кумедні витівки, які однак дуже рідко переходили межу хуліганства. А от з справжніми хуліганами та злодіями батяри навпаки боролись, їх вони називали кіндерами та могли і файно по тлумити. (Щоби сі знали!). Згодом батяри перестали бешкетувати, а перетворились на творчий богемний рух. Серед них було багацько талановитих та творчих людей, які писали свою музику, придумували хвайні пісні, (здебільшого про Львів та кохання, а для справжнього батяра кохання і Львів – нероздільні речі) анекдоти, оповідання, так званий батярський фольклор. Головним лозунгом батярського руху було: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати».

Серед батярів були і справжні містики, чимось схожі на святих юродивих чи середньовічних шутів, які навмисне видавались дурнями, а насправді під своєю показовою дурістю ховали велику та глибоку мудрість. Може для вас це буде несподіванкою, але середньовічні шути були наймудрішими людьми свого часу, так само і деякі львівські батяри були наймудрішими львів’янами, вони відігравали важливу функцію шутів, яка полягала в наступному – те на що не наважиться звичайна ніби то пристойна людина з легкістю зробить шут (або батяр) – скаже правду, відкрито та відверто, такою яка вона є, без прикрас та сюсюкань. Батяри частенько прямо та відверто критикували діючу владу, критикували без жодного страху. Так ще за бабці Австрії один батяр гуляючи центром Львова публічно заявив, що має імператора в одному місці. Його одразу арештувала жандармерія. Батяри скинулись та найняли йому адвоката, який у суді зумів довести, що той просто невірно вказав місце перебування австрійського імператора Франца Йосифа, за що язикатого батяра було покарано лише до двох днів ув’язнення.

Вже у наш час унікальні батярська культура міста Львова знов починає відроджуватись, люди згадують забути батярські пісні та історії, дехто навіть починає одягатись, як одягались львівські батяри у 19-му столітті і це справді класно. А з 2008 року Львівська міська рада навіть запровадила день Львівського батяра, який припадає на 1 травня та проходить під гаслом: «Батяри всіх країн єднайтеся».

У інших країнах щось схоже до наших Львівських батярів, так би мовити їхніх «братів по розуму» можна знайти у Росії – це творчий богемний рух Мітьків, розпочатий групою художників із Санкт-Петербурга, в Америці – богемний рух письменників бітників (до яких свого часу належали такі видатні автори як Джером Селінджер та Курт Вонегуйт) у Європі – рух дадаїстів, які згодом дали значний поштовх у розвиток сучасного мистецтва.

На завершення пропоную послухати гарну батярську пісню «Тільки во Львові»