Древня Лікія
Лікійське царство, розташоване там, де води Середземного моря омивають південний захід Малої Азії, досягло свого розквіту за кілька століть до нашої ери. Його столиця Ксанф славилася прекрасними палацами і храмами.
Не одна археологічна експедиція вела розкопки на місці лікійської столиці. Чимало зразків архітектури і мистецтва лікійців було вилучено на білий світ. Але постійною прикрістю істориків було те, що писемних пам’яток лікійці залишили дуже мало і прочитати їх нікому не вдавалося.
Кілька років тому було знайдено кілька так званих білингв – написів, дубльованих, крім основної, на іншу мову. До речі, що робив би Шампольон без білінгви – Розеттської плити, де одне й те саме повідомлення було вибито і по-давньогрецьки і єгипетськими ієрогліфами? Чи не стояло б людство і досі в подиві перед світом пірамід і фараонів? Але лікійські білінгви розчарували. Це були в основному надгробні камені, а на них – всього лише кілька слів, за якими ні словника, ні граматичного зводу не складеш.
У 1974 році на півдні Туреччини працювала французька експедиція на чолі з Анрі Мецжером з Ліонського університету. На цей раз вченим пощастило: вони розкопали кам’яну стінку висотою в метр з невеликим. І по всій висоті її – напис, та не на одній або двох, а на трьох мовах: лікійській, давньогрецькій і арамейській. Остання, як і давньогрецька, відмінно вивчена – це одна з семітських мов, яка служила державним і міжнаціональних засобом спілкування у величезній імперії Стародавнього Ірану.
Анрі Мецжер негайно приступив до читання. Судячи по грецькому і арамейському текстам, на стіні оголошується народу, що місцевий правитель Піксадор урочисто проголошує культ двох нових богів. За характером букв і деяких інших обставин можна припустити, що напис вибитий десь у середині IV століття до нашої ери – приблизно тоді, коли зійшов на престол перський цар Артаксеркс III, союзник Філіппа Македонського, батька Олександра Великого…
Коротше кажучи, сьогодні частину лікійського алфавіту можна вже вважати розшифрованою. Правда, є побоювання, що тексти на трьох мовах можуть виявитися не зовсім ідентичними: писарі, здається, дещо скоротили лікійський варіант в порівнянні з давньогрецьким. Однак, як відомо, добрий початок, і багатий світ лікійців, що стільки часу носив печать на устах, тепер, мабуть, ось-ось заговорить.
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.