Історія 8 березня – міжнародного жіночого дня

Ще трішечки і настане 8 березня, яке відзначається у світі як міжнародний жіночий день. І знов чоловіки сушитимуть голови, щоб файного подарувати своїм таким рідним і дорогим жінкам, мамам, донькам, прекрасним колегам по роботі і так далі. А жінки як завжди чекатимуть від чоловіків знаків уваги, хоча думаю ці знаки милим жінкам треба приділяти весь час, а не лише на 8 березня. Але маємо те що маємо і якщо 29 лютого високосний день був початком жіночого фемінізму то 8 березня – вже його розквіт та кульмінація. А тепер давайте поринемо в історію цього жіночого свята.

Отож, згідно найпоширенішої версії першою ластівкою виникнення міжнародного жіночого дня 8 березня була робітнича демонстрація відома історії як «марш пустих каструль», котрий провели у 1857 році робітниці текстильних фабрик з пошиття одягу у Нью-Йорку. Прекрасні робітниці бастували проти важких умов праці та низької заробітної плати і вимагали їх покращити, а заробітну плату встановити на рівні з чоловіками. З цих пір в Америці та західній Європі почався широкий суспільний феміністичний рух за надання жінкам таких самих рівних прав, як і чоловікам. І ось 8 березня 1908 року вже 15000 жінок йдуть маршем вулицями Нью-Йорку з лозунгами та транспарантами на яких написано «Ні – жіночій дискримінації!», «Жінкам рівні права!» і так далі в цьому роді.

Але як не дивно, суспільний рух за рівні права жінок та чоловіків активно підтримують різноманітні ліві політичні організації, які були дуже популярні на початку 20-го століття, а багато молодих (та ідеалістично налаштованих) людей під натхненням від праць Маркса та Енгельса хотіли вже і негайно будувати «свободу, равенство и братство». (До яких жахливих наслідків це потім призвело і говорити не варто). До тих молодих ідеалістичних людей з революційними ідеалами належала одна панянка – Клара Цеткін, німкеня по національності, а також один з членів та засновників комуністичної партії Німеччини. (Між іншим, особисто була знайома з одним з головних бабаїв 20-го століття – Володимиром Леніном).

А ось і вона.

Клара Цеткін була не лише запеклою комуністкою-соціалісткою, а і такою ж запеклою феміністкою та активно відстоювала жіночі права, і саме її величезна заслуга в тому, що таке свято як 8 березня існує. Хоча на початку його створення воно мало не аби який політичний окрас. Як знаємо з історії комуністам (на велике щастя) не вдалось роздмухати полум’я світової революції в Європейських країнах і останні свої роки пані Клара Цеткін проводить у Радянському Союзі (де революція таки відбулась, на превеликий жаль).

Свято 8 березня у Радянському Союзі спершу теж не дуже прижилося і його почали святкувати лишень у 1965 році. Саме тоді вийшов указ, про те, що 8 березня стає державним святом і навіть вихідним днем. В той же час на капіталістичному заході такого свята не має і сьогодні, а замість 8-го березня там активно відмічають інший жіночий день – день матері.

З плином часу свято 8 березня в людській уяві позбулося від політичної мішури (тої всякої боротьби за рівність, тощо) а просто стало сприйматися як жіночий день, коли чоловіки приділяють жінкам підвищену увагу, дарують подарунки, навіть миють посуду та прибирають у хаті, замість героїчного читання газети перед телевізором. І це файно, правда деякі люди принципово не хочуть визнавати та святкувати 8 березня, мол це радянське комуністичне свято, придумане затятою комуністичною відьмою – Кларою Цеткін. В такому разі і не святкуйте то 8 березня, а замість того просто зробіть своїм жінкам щось приємне, і не обов’язково 8-го березня, адже наші жінки заслуговують на те, щоб ми (чоловіки) робили їм приємності кожен день, чи не так?

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Історичний сайт Мандрівки часом