На захист барона Мюнхгаузена
Ну і бреше. Як Мюнхгаузен! Так кажуть про людей, які вигадують небилиці. А тим часом… Втім, судіть самі. По-перше, дамо довідку. Барон Мюнхгаузен реальна історична особистість. Він жив в Німеччині, в XVIII столітті, деякий час служив військовим в Росії, бував в Литві. Барон мав славу хвалькуватого, але веселого співрозмовника. Його розповіді покладені в основу всесвітньо відомої книги Е. Распе. Вона вийшла в світ у XIX столітті.
І пішло: вигадує як Мюнхгаузен. Безперечно. Часом шановний барон придумував всяке. Але чи завжди? Мабуть, найбільш неправдоподібною вигадкою Мюнхгаузена є його друга подорож на Місяць, де за його словами, «… місячні мешканці виростають прямо на деревах, ті дерева дуже гарні, у них яскраві пунцові гілки. На гілках ростуть величезні горіхи». Ось з цих-то горіхів і «… вискакують готові місячні жителі».
Що це – нісенітниця, зразок неймовірної брехні? Зачекайте робити раптові висновки. Ось витяг з суто наукової праці Адама Олеарія: «… там, за Самарою, між річками Волгою і Доном, зростає рідкісний вид дині або скоріше гарбуза, яка величиною і родом схожа на звичайні дині, зовнішністю ж походить як би на ягня, маючи вельми ясно окреслені члени його, і московити тому називають її «баранець». Це рослинне ягня харчується навколишньою травою, а саме нерідко буває здобиччю вовків…»
Англійська енциклопедист Олександр Ніким доводив, що птахи утворюються з смоли хвойних дерев при зіткненні їх з сіллю морської води. У трагедії Шекспіра «Антоній і Клеопатра» Лепид запевняє, що крокодили виводяться з річкового бруду. Кардинал П’єтро Даміані описує гусяче дерево, з стручків якого вилуплюються гусенята. Альберт Великий писав у своїх працях, що дерева і чагарники утворюються під впливом тепла і світла зірок і тому виростають там, куди не можуть бути занесені насіння рослин. А його учень Фома Аквінський пішов ще далі. Він заявив, що черв’яки, які в пеклі мучать грішників, народжуються з гниття… гріхів грішників.
Можна навести масу прикладів з праць і висловлювань вчених, мандрівників і богословів, які «доводять», що риби народжуються з мулу, жаби з травневої роси, качки з морських раковин. Навіть Парацельс, відомий свого часу лікар і натураліст, який так багато зробив для розвитку медицини, запевняв, що знає «точний рецепт» виготовлення людей в гарбузі! Що поробиш! Такий був рівень знань в ті часи.
Адам Олеарій описував овече дерево в XVII столітті. І ніхто його не називав брехуном. Століттями сформовані переконання про можливість самозародження живих істот, довгий час не ставилися під сумнів. Але ось майже сто років після Мюнхгаузена, вже в кінці XIX століття архієпископ Нижегородський Веніамін стверджував, і не в жарт, а всерйоз, що жаби і миші самонароджуються з гнилих пнів і морського піску. Так хто ж король брехунів?
Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.