У руїнах Неаполя скіфського. Частина друга.

У руїнах Неаполя скіфського

У 1945 році з Москви виїхала археологічна експедиція, очолювана П. Н. Шульцем. Вчені поставили перед собою широку задачу: планомірно, протягом декількох років, досліджувати передбачуване місце розташування Неаполя Скіфського і прилеглі до нього райони. На височині на південний схід від Сімферополя, де понад століття тому були знайдені скіфські рельєфи, археологи наткнулися на залишки стіни, складеної з величезних брил каменю, проміжки між якими засипані бутом. Це була потужна оборонна стіна більше восьми метрів товщини. За своїми розмірами вона перевершувала стіни великих грецьких міст Причорномор’я – Ольвії та Херсонеса.

За оборонною стіною, знімаючи землю, шар за шаром, виявили рештки скіфського будинку з вісьмома вертикальними стовпами, а неподалік – руїни великої кам’яної споруди з підвалом. Судячи по уламкам кольорової штукатурки, внутрішні стіни будинку були покриті червоним, жовтим і зеленим розписом. До будівлі примикали господарські двори і зернові ями з рештками пшениці, ячменю і проса. Мабуть, це було громадське сховище зерна, яке скіфи вивозили в заморські країни. Про великі торгові зв’язки скіфів дають уявлення уламки посуду, знайдені в підвалі. Тут були уламки амфор – посудин для вина і масла з клеймами з Афін і з острова Родосу, залишки мегарських чаш, синопської, книдської і пергамської кераміки, посуду з Боспора і Херсонеса.

У руїнах Неаполя скіфського

Тут знайшли пряслиця, точильні камені, бруски, лощіла та інші знаряддя виробництва. Про порівняно високий розвиток ремесла у скіфів говорить відкрита археологами в іншому, прилеглому поселенні керамічна обпалювальна піч із зразками чудового тонкостінного посуду, виготовленого скіфськими майстрами.

У руїнах Неаполя скіфського

Велике скіфське місто, оперезане потужною оборонною стіною, височіло на стику стародавніх торгових шляхів, що з’єднують степовий і передгірний Крим з узбережжям Чорного моря. У цьому місті споруджувалися монументальні будівлі своєрідного зодчества. Міська знать багатіла, оточувала себе розкішшю і вела жваві торговельні відносини з усіма найбільшими культурними центрами світу. Тепер вже немає сумнівів, що саме тут і знаходилась столиця древньої держави скіфів – Неаполь (Новгород).

У шарах землі, що покрили колись квітуче місто, збереглися сліди, за якими можна прочитати історію Неаполя Скіфського. Місто почало відбудовуватися в III столітті до н. е. Тоді оборонна стіна досягала 3,5 метра товщини. Потім стіни перебудовувались і розширювались. Але ось в шарах землі різко виступає шар сажі, золи і вугілля. Якась величезна пожежа охопила місто на рубежі II і I століть до н. е.. всюди залишивши сліди руйнування.

У руїнах Неаполя скіфського

Ці свідоцтва про біди, що впали на Неаполь Скіфський, підтверджуються даними істориків. У кінці II століття до н. е.. понтійський цар Мітрідат вислав свого полководця Діофанта придушити повстання скіфів у Боспорському царстві. Розправившись з повсталими, Діофант на чолі об’єднаних понтійських і херсонеських військ напав на скіфську державу, вогнем та мечем прокладаючи собі дорогу до Неаполя Скіфського. Місто було зруйноване військами Діофанта. Однак життя в місті не припинилось, як це вважалося раніше. Археологічні розкопки, проведені вченими, показали, що зруйновані будівлі відновлювалися і перебудовувалися. Місто продовжувало існувати ще в І-II століттях нашої ери і тільки в III-IV н. е. виявляються сліди його занепаду.

ЦАРСЬКА ГРОБНИЦЯ

У міських стінах Неаполя Скіфського археологи вперше відкрили надземну скіфську усипальницю. Монументальний кам’яний мавзолей, мабуть, мав дерев’яне перекриття і в другому поверсі стіни з сирцевої цегли, але все це звалилося всередину, засипавши мавзолей дубовими плахами і уламками цегли. Розчищаючи мавзолей, тут виявили 72 поховання і останки чотирьох коней.

Серед поховань виділялася кам’яна гробниця. Археологи з хвилюванням розчищали її і, нарешті, побачили залишки скелета. Біля ніг його лежав шолом з бронзовими прикрасами, тут же знаходились три залізних списи, два мечі зі слідами позолоти і золотий наконечник від чохла для стріл. Скелет виявився усипаний золотими бляшками, то у вигляді зірочок і сердець, то у вигляді бджіл, мух і особливо чудових за своєю найтоншою ювелірною обробкою левових головок з колечками у відкритій пащі і круглими підвісками на ланцюжках. Ці фігурки нашивалися на каптан. Як виглядав цей одяг, можна представити по розташуванню збережених золотих ниток і золотих бляшок, що зливаються в суцільний блискучий візерунок. Кафтан був стягнутий поясом, а по нижньому краю подолу йшла смуга з хвилеподібних завитків штампованого золота. Золоті спіралі обвивали рукави і шаровари покійного.

У руїнах Неаполя скіфського

Весь одяг, переливається блиском золота, та золотими підвісками і ланцюжками, що колишуться під час ходьби, своєю пишною парадністю і розкішшю звеличував за життя того, чиї кістки лежали в гробниці. Очевидно, це був дуже важливий в скіфській державі чоловік – по всій ймовірності цар. Який же цар був похований у цій кам’яній гробниці? Здавалося б, з самих прикрас розв’язати цю загадку навряд чи коли-небудь вдасться. Однак знайшлися ключі і до цієї таємниці. Вчений антрополог і скульптор, М. М. Герасимов (тут у нас вже була стаття про нього) розробив метод відновлення особи по черепу. Він успішно відтворив образ багатьох людей, які жили сотні і навіть тисячі років тому, в тому числі і царя з кам’яної гробниці в Неаполі Скіфському. І ось у восковій особі вчені побачили знайомі риси – вони нагадували портрет царя Скілура на мармуровому рельєфі, знайденому в 1827 році в селищі Керменчик. Можливо, втім, що це випадкова схожість.

цар Скілур

Реконструйоване обличчя царя Скілура.

У мавзолеї з царським похованням археологи знайшли ще багато чудових речей. Тут був виявлений дерев’яний саркофаг, але він зотлів від часу і від нього залишилася тільки труха. Однак це не завадило дослідникам відновити його. Заливаючи гіпсом порожнечі в землі, що утворилися від фігурних деталей і скульптурних прикрас (так званого орнаменту), реставратору вдалося відтворити первісні форми саркофага, а художник відновив розпис по збереженим відбитками фарби, присохлої до землі. Це був саркофаг дивовижної художньої роботи.

Розписаний рожевою і блакитною фарбою і позолочений, він був прикрашений фігурним рельєфом і орнаментом. Саркофаг спочивав на фігурних ніжках у вигляді грифонів і сфінксів, а на його кутах височіли позолочені колонки. Поховання в саркофазі виявилося розграбованим ще в стародавній час. Однак деякі вцілілі жіночі золоті прикраси свідчили, що тут похована жінка. Судячи з розкоші оздоблення саркофагу, це була дружина шляхетного скіфа, мабуть, цариця.

У руїнах Неаполя скіфського

Навколо саркофага в кілька ярусів один на іншому стояли прямокутні дерев’яні ящики з похованнями. За скіфським поховальним звичаєм у головах і в ногах залишали частини жертовних тварин і судини для їжі і пахощів. Тут же знаходились бронзові дзеркала, часто розбиті, як цього вимагав скіфський поховальний ритуал. Були тут і золоті овальні пластинки, що накладаються на віки і губи покійного небіжчика, щоб відганяти «злих духів».

У чоловічих похованнях знайшли багато багатого озброєння та військового спорядження. У скелетів чоловіків і підлітків зустрічалися залізні ножі, а жіночі поховання вражали достатком бус різних форм із скла і всіляких кольорових каменів. Тут знайшли унікальні ліпні курильниці, прикрашені білим орнаментом майстерної роботи скіфських майстрів. Були тут і священні єгипетські жуки з сердоліку з чудовим зображенням на одному з них бородатого скіфа і ще багато золотих медальйонів і орнаментованих бляшок, що прикрашали одяг. Але, незважаючи на багатство начиння, ці поховання не можуть зрівнятися з пишною розкішшю царської гробниці. По-видимому, тут були поховані імениті воєначальники.

Мавзолей, споруджений в кінці II століття до н. е.., спочатку служив усипальницею скіфського царя, але потім протягом багатьох років у ньому ховали імениту скіфську знать. Судячи зі знайдених речей, останні поховання вже відносяться до II століття н. е..

Автор: А. Штамбок.

P. S. Старинные летописи рассказывают: Как видите, скифы вопреки расхожему мнению были не только полудикими кочевниками (как их все привыкли представлять), но и отличными строителями (пожалуй, им вполне можно было бы доверить строительство дома под ключ), да и вообще имели весьма высокоразвитую цивилизацию.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *