Дивне плем’я – інки

інки

Європейці застали в Америці дві повністю відокремлені і самостійно сформовані цивілізації: майя та ацтеків – на території теперішньої Мексики та інків – на східному узбережжі Південної Америки. Але вчені прийшли сюди вже після завойовників і місіонерів, після торговців і шукачів легкої наживи. Те, що дісталося їм, було лише залишками минулої цивілізації: руїни храмів, мізерні уривки переказів, два-три рукописи, написані знаками, сенсу яких ніхто давно вже не пам’ятав. На істориків, археологів, лінгвістів чекала величезна робота. Але ті відомості, які з’явились, нарешті, в результаті їх праці, виявились несподіваними та збиваючими з пантелику.

Імперія інків була єдиною у відомій нам історії людства високорозвиненою цивілізацією на південь від екватора. Вона тягнулася вздовж узбережжя теперішніх Перу і Чилі, з півночі на південь, більш ніж на чотири тисячі кілометрів. Але ось посмішка долі: цю країну з населенням в 10 мільйонів чоловік завоював якийсь невідомий до того іспанець із загоном мало не в 200 чоловік!

інки

Інки були панівною верствою суспільства, замкнутою кастою, з якої призначалися люди на важливі державні та військові посади. Вони ж, інки, були жерцями. Решта, рядове населення країни складали численні індіанські племена. Столиця імперії Куско була пов’язана з усіма районами відмінними дорогами, мощеними камінням. Зроблено це було настільки фундаментально, що по плитах, викладених майже тисячу років тому, зараз з гулом проносяться важкі вантажівки. За часів інків ці широкі кам’яні дороги – а ширина деяких доходила до десяти метрів, – як і у майя, не знали возів. Зате вдень і вночі по ним бігли скороходи, вони несли важливі новини, накази або просто свіжу морську рибу з узбережжя. Місцями прірви обривали дорогу. Через них були перекинуті висячі мости з ліан. Деякі з них тяглися на вісімдесят – сто метрів.

Лад, який існував в державі інків, змушує дивуватись багатьох дослідників. Деякі називають його навіть «комуністичним». Звичайно, це не так. Але потрібно визнати, що багато чого тут дійсно незвично. Наприклад, ні в місті, ні в селі ніхто не міг залишитись без притулку, одягу, без їжі. Існували спеціальні урядові склади, на яких кожен безкоштовно міг отримати необхідний одяг або харчі.

У державі інків не знали злодійства. Коли чоловік йшов з дому, він клав паличку на поріг і залишав двері відкритими. Паличка на порозі означала: «У будинку нікого немає». Цього було достатньо, щоб ніхто не спробував навіть заглянути в кімнати. Звідки вони прийшли?

Інки дуже відрізнялись від основного населення країни своїм зовнішнім виглядом – типом особличя, зачіскою, не кажучи вже про прикраси і одяг. Відрізнялись вони від решти населення і більш світлим кольором шкіри. Це наводить вчених на думку, що інки належали до іншої расової групі, ніж місцеве населення.

Багато чого, ймовірно, про походження цього народу могли б нам розповісти його рукописи і хроніки. Але, на превеликий жаль, до нас вони не дійшли. І ось чому. Одного разу в країні спалахнула епідемія. Оракул, якого запитали, що робити, як врятуватись від лиха, відповів, що потрібно заборонити писемність. І ось тоді за наказом верховного інки всі писемні пам’ятки були знищені, а користування письмом заборонено під страхом страти. Тільки в храмі Сонця залишилося кілька полотен з описом історії інків. Але вхід до приміщення, де їх зберігали, був дозволений тільки царюючим інкам і декільком жерцям-зберігачам.

У 1572 році чотири таких полотнища іспанцям все ж вдалося захопити, і вони були відправлені в Мадрид королю Філіпу II. Але дорогоцінний для істориків вантаж так і не потрапив в Іспанію: корабель, який віз його, ймовірно, затонув. Ці загиблі полотнища були єдиним пам’ятником писемності інків, про який ми знаємо. Отже, письмових джерел про минуле інків не збереглося. Існуючі ж у інків перекази говорять, що їхні предки прийшли в цю країну звідкись з-за моря.

Подібно древнім єгиптянам, вони бальзамували своїх померлих правителів. До речі, і метод, яким вони це робили, надзвичайно схожий на єгипетський. Мумії померлих правителів були розсаджені на золотих стільцях в одному із залів храму Сонця. Тут же знаходився трон, на якому під час різних церемоній сидів царюючий правитель. Віддалік стояв порожній золотий стілець, на який йому належало пересісти після смерті.

інки

Дуже цікаві дослідження провели англійські вчені. Вони зробили аналіз крові мумії, і він показав, що інки не могли належати до місцевого населення Південної Америки. У мумій царюючих інків виявилася група крові «А», якої взагалі не було в Америці до приходу туди європейців. У крові людей є особлива спадкова ознака, так званий резус-фактор. Досить рідкісні випадки, коли ця ознака відсутня, – не більше п’ятнадцяти випадків із ста. У всіх же п’яти мумій ця спадкова ознака не виявлена. Більше того, комбінація складу крові інків виявилася дуже рідкісною. Досить сказати, що такий склад крові був знайдений ще тільки у двох-трьох чоловік у всьому світі. На відміну від інших етнічних груп інки не вступали в шлюби з сусідніми племенами. Саме тому інки змогли зберегти склад крові, властивий їх народові.

Це відкриття підтверджує достовірність переказів самих інків про те, що їх предки прийшли в цю країну здалеку. Перші іспанці-завойовники відзначали також, що інки говорили на якійсь таємній мові, незрозумілій для інших жителів країни. Але як могло статися, що інки виявились єдиними представниками народу, про який ми нічого не знаємо, якого немає більше на Землі? Це залишається загадкою. З проблемою інків пов’язана інша – походження «білих індіанців», що зустрічаються в обох Америках. Але про це читайте вже в наступній нашій статті.

Автор: А. Горбовський.

4 comments

  • Ахахаха))) остання картинка з 5 Цивілізації)))

  • Той що. Так, буває на цьому сайті трапляються картинки і з історичних фільмів, і з компютерних ігор, що мають відношення до історії (скажімо серії Assasin Creed) от і з Цивілізації ви знайшли. А загалом з часом ще обовязково буде статья на тему: Історія очима компютерних ігор. Як на мене це вельми цікава тема, яка допоможе привити інтререс до історії серед підлітків-геймерів.

  • “Але як могло статися, що інки виявились єдиними представниками народу, про який ми нічого не знаємо, якого немає більше на Землі?” ……. Як це нема?! Є!!! http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=206713

  • Пані Любов, дякую за цікаве посилання, із інтересом прочитав наведену вами статтю, звісно далеко не з усім згідний: скажімо, як на мене стверджувати, що вся людська цивілізація пішла від українців – це трішки (а то й не трішки) перебор. І виглядає десь з тої опери, що й Ісус Христос був галичанином. З таких псевдонаукових міркувань (на зразок, цитую автора Сергія Піддубного “Саме давні предки теперішніх українців винайшли писемність”) можна тільки посміятись :). Насправді писемність винайшли одночасно щонайменше в декількох різних місцях і до речі, незабаром на нашому сайті буде гарний цикл статей про історію писемності, не пропустіть (себто мотивую вас стати постійною читачкою).

    А щодо дивного збігу історії інків та діянь нашего славетного князя Святослава, то й тут не бачу нічого дивного, і пояснення таким збігам в історії (яких насправді є немало) можна знайти, навіть не в історії, а у … психології. Адже є така штука – колективне безсвідоме (ось тут моя статтья про це на другому нашему сайті http://waking-up.org/psyhologiya-i-psyhoterapiya/kolektivne-bezsvidome-vs-internet/?lang=uk). Фактично колективне безсвідоме, це такий собі найдавніший інтернет, прихований у нашій голові, в якому закладена інформація всього людства, тож очевидно, і інки, і князь Святослав черпали інформацію з одних і тих самих джерел найдавнішої мережі колективного безсвідомого. І цей же феномен пояснює певну схожість в міфології, релігії індіанської та слов’янської, і не тільки. Якщо грунтовно станете досліджувати міфології, релігії самих різних народів та часових епох, ще не такі співпадіння знайдете. Співпадіння між інками та князем Святославов, лише одне з багатьох, які існують.

    А стверджувати на підставі тих фактів, що інки дійсно пішли від українців, знаєте … ви тільки не кажіть це людям, які бодай трішки знайомі з історією, а то вони чого доброго помруть від сміху, і буде на вашій (чи того автора) совісті :).