Спорт в стародавній Греції
Стародавні греки буквально обожнювали фізичну міць, спритність, красу рухів. Гімнастика вже з 1612 року до нової ери була в Греції підопічною держави, і їй навчали всіх юнаків (а в Спарті нарівні з ними – дівчат). Займалися гімнастикою в критих спортивних палацах – гімназіях. Древній історик Вітрувій свідчить: це були великі приміщення з палестрою (залом для боротьби), дромосом (приміщенням для бігу), з кімнатою для змазування тіла маслом і посипання піском, з холодними, теплими і гарячими ваннами, навіть з залом для розмов філософів. Були при гімназіях і відкриті майданчики – ксістоси.
Основою давньогрецького спорту був пенталон (п’ятиборство): біг, стрибки, боротьба, метання дисків, копій і т. д., ігри. Багато що з пенталона абсолютно втрачено, забуте, – може бути, марно.
Критерії, за якими тоді визначали переможців, на наш погляд, дуже своєрідні. Наприклад, в бігу з факелами в темну ніч часто переможцем ставав не найшвидший, а найобережніший – хто прийде до фінішу з непогашеним факелом. А бігали швидко більшість древніх греків: деякі з них без особливої напруги могли випередити коня і загнати зайця.
Дуже різноманітні були стрибки: в довжину, висоту, глибину, через обруч, канат, вістря уткнутих в землю кілків. Стрибаючи в довжину, спортсмен під час розбігу тримав в опущених і трохи зігнутих руках невеликі вантажі. Перед поштовхом руки треба відвести назад, а при поштовху різко викинути їх вперед. Якщо вірити історикам, результати були вражаючими: 17 метрів.
Ще один вид стрибка в давньогрецькій гімнастиці – асколіасм. Суть його така: треба стрибнути однією ногою на шкіряний мішок, наповнений водою або повітрям, і утриматися на ньому, зберегти рівновагу. У сучасному спорті нічого аналогічного немає, тому результати порівняти ні з чим. Але, може бути, мішок з повітрям або водою став би в нагоді для тренування хокеїстів? Може бути, новий (вибачте, древній) снаряд допоможе нашим гірськолижникам і фігуристам?
У стародавніх метальників, на жаль, запозичувати нічого. Дискоболи метали кам’яний або залізний диск діаметром до 30 сантиметрів з невеликого узвишшя. Списи кидали не вдалину, а в ціль.
І всі греки, від малого до великого, грали в м’яч. Одні перекидали один одному шкіряну кулю, надуту повітрям, інші штовхали руками корікос – кулястий мішок з піском, прив’язаний до стелі.
Треба віддати належне древнім грекам: їх гімнастика була цілісною, закінченою системою. Її метою було виховати у громадян Греції не тільки силу і спритність, але і хоробрість, енергію, витримку, веселість, любов до батьківщини – міста, честь якого вони незабаром (з 776 року до нашої ери) почали захищати на Олімпійських іграх в честь Зевса раз в чотири роки.
Автор: Б. Краківський.