Історія пива

пиво

І я там був, мед-пиво пив, яке по бороді текло, а кудись не попало.

От скажіть, хто у жаркий (чи може навіть спекотний) літній день відмовиться від пляшечки п’янкого прохолодного пива? Ну може хтось і відмовиться, але точно не я. І як деколи буває файно пропустити пляшечку-другу у гарній веселій компанії. От тільки зловживати цим напоєм не варто, адже алкогольне отруєння після енної пляшки пива буває набагато важче ніж навіть після горілки. Тим паче, ніколи не варто змішувати ті два напої, адже всі правовірні пияки добре знають: «горілка без пива, що баба зі скалкою (чи ще якимось важким тупим предметом, який в мить просвітить кого треба)».Що не кажіть, а пиво один з найпопулярніших алкогольних напоїв всіх часів, і не тільки один з найпопулярніших, а більше того, один з найдревніших у людській історії.

Історія пива сягає своїми коріннями (чи може радше не коріннями, а бульбашками) ще у глибоко-преглубоку давнину. Часи, коли наші далекі пращури ще жили у печерах та ходили полювати всяких волохатих мамонтів (які ще тоді ходили-бродили нашими землями) та ведмедів. І коли якийсь наш давній предок із первісних часів вполював ведмедя (а могло бути і навпаки) йому хотілось це діло якось відсвяткувати. Самі розумієте, робота складна і стресова, на ведмедя полювати – це вам не в офісі сидіти. От в ті більш ніж далекі часи, хтось із винахідливих неандертальців придумав перший алкогольний напій, аби можна було відмітити вдало впольованого ведмедя чи ще когось там.

За теорією деяких вчених істориків та археологів, першу пляшечку пива (хоча пляшечок як таких ще не було,) люди зварили собі приблизно («приблизно» – це плюс-мінус пару століть туди-сюди) за 9500 років до нашої ери, ця давня історична епоха по-розумному називається «раннім неолітом». І саме в цей час, вперше почалось вирощування злакових культур, з яких вже тоді робився не тільки хліб, а і так-так, воно рідне – півооо! А знаєте, вчені історики теж не аби як полюбляють пити пивко, дехто з них (може і після чергової пляшечки) розповів таку цікаву думку, начебто людство вперше стало вирощувати злакові культури саме заради пива, а хліб вже був похідним продуктом цієї пивної вакханалії. А отже саме хліб, та і вся землеробська культура та цивілізація, яка століттями пізніше виникла на його основі, має завдячити цьому пиву. І наша цивілізація, культура, сільське господарство, все виникло заради і завдяки пиву, та стоїть на пивному фундаменті, отак то. Правда це, чи ні, не знаю, ви як думаєте?

Але їдемо далі, перші відомі історії розвинені цивілізації – давній Вавилон, Шумер, Месопотамія, Єгипет, вже мали не менш розвинену пивну культуру та індустрію пивоваріння.

Історія пива

Єгипетській царівні Нефертиті прислужниця наливає пиво.

Ця фреска була знайдена британськими археологами під час розкопок у давньому єгипетському місті Тель-єль-Амарні. Саме тут, у храмі, який колись належав легендарній царівні, зокрема знайшли і сліди давньоєгипетської пивоварні. Очевидно, Нефертиті теж була не проти пропустити пляшечку-другу пивка. І саме у Єгипті єгиптологами, які вивчали давньоєгипетський настінний живопис та ієрогліфічне письмо, датоване 2200-2600 роками до н. е., заодно було віднайдено і найдавніший записаний рецепт пива. До слова, прості давні єгиптяни (як і сучасні прості українці чи прості німці, чехи, ірландці) дуже любили пиво та рахували його божественним даром свого найулюбленішого бога Осіріса, пивовари користувались величезною пошаною та нерідко були по-сумісництву жерцями (чи скоріше навпаки – єгипетські жерці були по сумісництву пивоварами).

У Месопотамії чи країнах Межиріччя (річок Тигру та Євфрату) де свого часу зародилась ще одна з колисок людської цивілізації, пиво теж було у великій пошані. Скажімо, жителі Шумера любили пити пиво через трубочки, про це нам розповідає ось така шумерська глиняна табличка, яка збереглась до наших часів.

Історія пива

Між іншим цій табличці, в якій на віки викарбувались давні шумерські пивомани вже більше 5000 років. Про важливість пива у Шумері говорить той факт, що в них навіть була спеціальна богиня Нінкасі, яка покровительствувала пиву, а її ім’я на нашу мову можна перекласти як: «Ти, що щедро напоїла мене». Шумерські пивовари теж користувались не аби якою пошаною, всілякими привілеями та звільнювались від воїнської повинності. А одного разу німецький археолог Е. Хубер проводив розкопки на місці давнього шумерського міста і знайшов великий храмовий клинописний архів, в якому вченими-східнознавцями було розшифровано понад 15 різних рецептів приготування пива.

Історія пива

Про пиво також згадується у знаменитому кодексі законів вавилонського царя Хаммурапі. Взагалі давній Вавилон був культурним спадкоємцем Шумеру і звичайно поряд з іншими культурними надбаннями просто не міг не успадкувати таку важливу культуру пивоваріння. Вже в ті часи пивоваріння сформувалось у цілу індустрію та стало доволі непоганим та прибутковим бізнесом. А раз вже є бізнес то рано чи пізно появиться її величність халтура. Тож одна справа, коли пивовар варить пиво для себе, своїх рідних та друзів і зовсім інша, коли варить на продажу (тим більше на експорт) малознайомим чи зовсім не знайомим людям. Бувало, що деякі вавилонські пивовари стали відверто халтурити, більше міри розбавляючи пиво водою чи просто варячи не якісне пиво. Кінець цьому пивному свавіллю поклав вавилонський цар Хамурапі, який був дуже суворим дядьком. У його кодексі законів (він чудово зберігся до нашого часу і зараз знаходиться у паризькому Луврі) зокрема була стаття і про пиво. За тим кодексом, пивовара, який варив погане пиво, чи навмисне розбавляв його понад міри водою, слідувало живцем топити у власному пиві. Отакої, тож нема чого робити погане пиво, а у вавилонських пивоварів була чудова мотивація дбати про якість свого творіння, а то чого доброго бульк-бульк…

А от у давній Греції та Римі пиво не було в пошані, його рахували «напоєм варварів». В той час як греки та римляни куди більше полюбляли випити винця, яке навпаки вважалося «шляхетним напоєм». Взагалі вино було одвічним конкурентом пива на протязі багатьох віків (навіть тисячоліть) алкогольної історії людства. В теплих місцях, сприятливих для вирощування винограду, звісно у фаворі було вино, а от народам по північніше, не балуваним соковитими виноградними плодами, вже доводилось варити пиво. Особливо його полюбляли давні германці (хм та й зараз вони його полюбляють не менше, айда на Октоберфест у Мюнхен) і скандинавські вікінги. Останні тільки і мріяли якби то після смерті потрапити у райські чертоги Вальгали, де вони будуть цілу вічність їсти м’ясо, запиваючи його пивом та ще й у компанії прекрасних валькірій. Полюбляли його і наші предки давні слов’яни, які ще з часів Київської Русі варили пиво по тій же технології, що і варвари-германці.

У часи середньовіччя справжніми осередками пивної культури стають чисельні християнські монастирі, які немов гриби після дощу з’являються у тогочасній Європі. «Веселий монах» який дещо (а іноді навіть не дещо, а дуже) на підпитку став одним з невід’ємних образів середньовічної культури.

Історія пива

Пам’ятник монаху-пивовару у місті Львові.

Хоча у темні середньовічні часи пиво пили та любили не тільки монахи, а і всі мешканці, від простого селянина, закінчуючи особами королівської крові. До речі, польський король Болеслав Хоробрий свого часу навіть отримав прізвисько «Пий пиво», бо куди б не відправлявся, чи то просто до когось в гості, чи то на чергову війну, всюди возив за собою кільканадцять бочок з пивом.

Вже згодом, з початком більш-менш цивілізованих часів улюблений багатьох хмільний напій став потихеньку набувати сучасного вигляду та сформувався у величезну пивну індустрію. Монахи вже більше не варять пиво (чи майже не варять), для цього є спеціалізовані пивоварні, найстаріші з яких знанні по цілому світу (скажімо, знаменита ірландська пивоварня Гінес, чи чеська Старопрамен), а пиво вже давно та міцно увійшло у повсякденний побут багатьох людей по цілому світу. Піду і я, мабуть, пропущу пляшечку-другу. Але на кінець таки нагадую: МІНЗДРАВ ПОПЕРЕДЖАЄ: ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛОЮ (і навіть пива) ШКОДИТЬ ВАШОМУ ЗДОРОВ’Ю!

пиво

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.