Історія матрьошки

Матрьошка

Матрьошка – один з найбільш популярний з російських сувенірів, насправді має аж ніяк не російське походження, а … японське. Сучасна матрьошка з’явилася на світ лише в кінці XIX століття. Власниця підмосковного маєтку Абрамцево Мамонтова привезла з чергової закордонної поїздки японську іграшку. Дещо подовжена голова японця була порожнистою, всередині містилися ще дві ляльки.

Мамонтовій прийшла в голову думка про таку же іграшку, тільки у вигляді молодої селянської дівчини. Друзям Мамонтової ідея сподобалася. Зразок зробив токар Звездочкін, а художник Мілютін, учень Полєнова, розмалював іграшку. Коли лялька була готова, хтось захоплено вигукнув: «Типова Мотрона!» Так відбулося «хрещення».

У 1900 році матрьошка вже брала участь у Міжнародній виставці кустарних ремесел в Парижі і завоювала золоту медаль.

Матрьошка

Сергієв Посад (нині Загорськ) став, по суті, батьківщиною матрьошки. Тут здавна жили вправні різьбярі по дереву, цілі династії майстрів іграшки. Сюди ж, в Сергіїв Посад, прибувало безліч паломників з усіх кінців Росії, і тут здавна влаштовувалися великі торжища. На базарі можна було купити найрізноманітніші вироби місцевих майстрів, в тому числі іграшки. Вони надходили сюди і з села Богородського Володимирської області, бувшого колись вотчиною Троїце-Сергієва монастиря.

Матрьошку спочатку робили вручну, малюнок випалювали, і коштувала вона дуже дорого – від двадцяти п’яти до семи рублів.

Згодом матрьошку стали розфарбовувати. Її наряджали в кожушок і валянки, зображували з вузликом в руках, з серпом. Однак поступово всі ці різновиди відпали. Залишився первинний малюнок, лаконічний, виконаний яскравими фарбами. Своїм колоритом матрьошка стала чимось на кшталт хохломського розпису, своєю життєрадісністю близька димковським глиняним іграшкам.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

One comment

  • Руськіє завжди такі руськіє…
    Не здивован. Що ще взяти з нації прикметників.
    Дякую за статтю)