Сім великих мудреців Греції

Афінська школа

Крім семи мертвих чудес світу з каменю і металу, шанували здавна сім живих чудес – сім великих мудреців Греції. Ви, напевно, відразу згадаєте прославлені імена Сократа, Платона … Ні! Мова йде про інших вчених, що жили на сторіччя раніше. З одним із членів цієї «чудової сімки» ви познайомились ще в школі. Це – Солон, афінський законодавець. Можливо, чули ще про великого філософа, фізика, математика та астронома Фалеса Мілетського. Того самого, який вчив, що все з води виходить і в воду повертається. А ось п’ятеро інших: Клеобул з Лінда, Періандр з Коринфу, Піттак з Мітілени, Біас з Пріени, Хілон із Спарти. І вони далеко не забуті. Навіть тими, хто в житті не чув жодного з цих імен. Тому що кожен з нас цитував цих колись великих людей.

Саме Хілон першим порадив: «Пізнай самого себе». Клеобул прорік: «Не зневажай нижчих», рекомендував: «Не роби нічого з насильством», «Слухай, але не підслуховуй». Піттак вчив: «Пізнай належний час». Це, втім, краще перекласти так: «Всьому свій час».

… Уявіть собі картину втечі з древнього міста, захопленого персами. Всі згинаються під вагою взятих із собою речей. Тільки один чоловік йде порожняком: «Все моє ношу з собою». Хто не знає цих слів Біаса, що стали приказкою! Біас ж помітив, що «мудрість – єдина вічна власність людини».

Треба сказати, що Солон Афінський не тільки заклав основи класичної рабовласницької держави – Афін. Він був ще й великим поетом. Саме його елегії, написані на політичні і моральні теми, завоювали йому довіру афінян. Ставши на чолі держави, він вперше встановив, між іншим, що людина може звертатись до суду через образи, заподіяні не їй особисто, а будь-якій іншій людині. Цікавий закон, спрямований проти байдужих. Якщо в державі борються за владу дві партії, кожен громадянин зобов’язаний пристати до однієї з них. Нейтральних людей, що намагаються «сісти між двома стільцями», залишитись в стороні, просто позбавляли прав громадянства. Розповідають, що коли Солону запропонували стати царем-тираном, він відповів: «Тиран гине сам і губить свій дім». Він зрікся влади і вирушив подорожувати. Його девіз був: «Все в міру!»

Піттак з Мітілени звільнив своє рідне місто від тирана, став його виборним правителем, але рішуче відмовився від царської влади. Мудреці, як бачите, були вельми діяльними людьми. Вони писали вірші, билися, торгували і робили наукові відкриття.

Мабуть, сама примітна фігура в «сімці» – Фалес з Мілета. Коли в школі ми вчили, що кути біля основи рівнобедреного трикутника рівні, – ми повторювали слова Фалеса. Він же першим довів, що два трикутники рівні, якщо сторона одного з них і прилеглі до неї кути рівні відповідній стороні і кутам іншого. Він вказав ще, що діаметр ділить коло на дві рівні частини, і заклав наріжний камінь арифметики, визначивши, що всяке число є сукупністю одиниць. Які прості відкриття, правда? Все, здається, лежить на поверхні! Напевно, через тисячу років будуть дивуватись, як це людству знадобилось стільки часу, щоб відкрити очевидну теорію відносності …

Фалес ж навчив грецьких мореплавців орієнтуватись не по Великій, а по Малій Ведмедиці. Правда, його самого, мабуть, навчили цьому фінікійські моряки. До речі, саме з ним стався анекдотичний випадок, який увійшов в багато казок та легенд. Якось, дивлячись на небо, Фалес не помітив каменя у себе під ногами, спіткнувся і впав. А поблизу в цей час опинилась досить злоязична жінка. Чого тільки вона не наговорила великому астроному. З тих пір те ж саме на всі лади повторювали кожен раз, коли треба було дорікнути вченим за відрив від реального життя. Давньогрецький байкар Езоп і французький байкар Лафонтен, філософ Платон і багато інших знову і знову сміялись над людьми, які, намагаючись вивчити зірки, нічого не бачать навіть у себе під ногами. Анекдот про Фалеса і камінь увійшов навіть через тисячу років у східні казки, тільки там, як і в деяких байках, місце каменя зайняв колодязь, в який мудрець начебто звалився.

Можна собі уявити, як дісталось самому Фалесу від сусідів! Але незліченні, глузування зіграли свою роль. Мілетсткі торгаші судили про розум за багатством? Будь ласка! І Фалес пускається в одну з перших описаних в історії спекуляцій. Передбачаючи великий врожай оливок, він скуповує за безцінь у своїй місцевості всі преси для вичинки оливкової олії. А після збору врожаю, ставши «монополістом», розпродає преси втридорога, вмить ставши одним з найбагатших людей свого часу.

Майже все, що ми знаємо про сім мудреців, дійшло до нас лише у вигляді легенд, навіть анекдотів. Але сказав же одного разу Вольтер, що анекдоти – це колоски, які залишаються на полі історії, коли врожай зібраний.

P. S. Старинные летописи рассказывают: Интересно, а могли ли великие мудрецы древней Греции, скажем, предсказывать погоду? В то, например, по телевизору говорят, что Погода в Днепропетровске будет солнечной, а там весь день идет дождь. Ех надо больше мудрецов в наши Гидрометцентры.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers