Мойсей – син Фараона? Частина третя.

маленький Мойсей

Поява в палаці фараона єврейського немовляти (тримісячного, до речі!) пояснюється в Старому Завіті наступним чином. Євреї в Єгипті до того часу настільки, мовляв, розплодилися, що мало не зрівнялися за чисельністю з корінним населенням країни, що мала більш ніж двотисячоліття. Тоді фараон звелів-де умертвляти новонароджених єврейських хлопчиків, а операцію цю доручив двом (!) єврейським бабусям-повитухам – “однієї ім’я Шифра, а іншої Фуа”, Вихід 1:15. Яка ж була ця небезпечна для Єгипту “численність” євреїв, якщо операцію по її зменшенню планувалося здійснювати “силами” всього двох повитух? Ці самі “бабки” погодилися виконати наказ фараона, але залишали дітей в живих, виправдовуючись тим, що єврейські жінки настільки здорові народжувати, що виробляють немовлят на світло, перш ніж повитухи переступають поріг їхнього будинку. Спантеличений фараон тоді ж наказав усьому народові своєму кидати в річку всякого новонародженого єврея-хлопчика.

Старий Завіт не називає імен батьків Мойсея, каже тільки, що вони з “племені Левія”. Мати ховає немовля до трьох місяців, а потім кладе його в очеретяний кошик і залишає на березі річки. Сестра Мойсея доглядає здалеку, що ж буде. Корзинку виявляє “дочка фараона”, яка відразу ж зрозуміла, що немовля це – єврейський хлопчик, і до неї тут же підскакує чергувала сестра дитини, пропонуючи свої послуги: вона втікає і приведе до грудного немовляти яку-небудь мамку з єврейок. Царівна погоджується, і сестра приводить під виглядом годувальниці рідну матір Мойсея. Так, за старозавітною версією, немовля разом з матір’ю виявляється в палаці фараона. Питається, чому це дочка царя не послухалася наказу батька по винищенню новонароджених єврейських хлопчиків, та ще – мало того! – принесла єврейського хлопчика аж у сам фараонів палац? І хіба в умовах дії суворого наказу по винищенню єврейських немовлят залишити дитину на березі річки в кошику є кращий спосіб його збереження?

Слабкий відгомін реальних подій чути, проте, навіть у цій малоправдоподібній історії. Видається, що “дочка фараона”, через яку Мойсей виявився в палаці, – принцеса Бок-йот, тільки дитину вона не знаходить на березі річки, а спеціально їздить за нею зі столиці в пониззя Нілу, і мати Мойсея бере з собою не в якості годувальниці немовляти, а як кохану жінку брата, який послав сестру з обов’язковим наказом привезти Кію в палац. Навіть тримісячний вік немовляти Мойсея при його “входженні в палац” може виявитися цілком достовірним, якщо врахувати, що шлях з Фів до гирла Нілу був не близький: повідомлення з півночі про народження Мойсея, поїздка Бок-йот на північ за немовлям з матір’ю, зворотний шлях – все це могло зайняти якраз три місяці.

Отже, стверджую, що незабаром після воцаріння Аменхотепа IV в його царському палаці у Фівах з’явилася кохана ним жінка: єврейка Кійа з їх маленьким сином, Мойсеєм. З’явилася в якості кого? Перш за все в якості матері дитини фараона, якого Аменхотеп IV одразу визнав своїм сином. Може бути, молодий фараон спробував звести Кію в ранг дружини – проте навіть якщо таку спробу він і зробив, вона не могла бути успішною, бо низьке походження Кії абсолютно виключало варіант зведення її в ранг цариці в рамках існуючих традицій при єгипетському дворі, а сам молодий фараон, майбутній сміливий реформатор, на самому початку свого царювання був ще недостатньо сильний, щоб піти наперекір традиції. Колись його батько, Аменхотеп III, пішов проти традицій і на другому році свого царювання зробив своєю дружиною Тейе, дівчину нешляхетного роду. Але все ж Тейе була єгиптянкою, а тут мова йшла про єврейку, жінку, яка належала до того народу, який в Єгипті перебував у піврабському положенні. Значить, положення Кії в палаці фараона повинно було бути у вищій мірі невизначеним: сам фараон величав її “дружиною-улюбленцем”, а ось його мати, цариця Тейе, яка фактично заправляла всіма порядками в палаці і у всій країні в останні роки царювання свого хворого чоловіка, бачила в Кії в кращому випадку тільки наложницю сина, маленького ж Мойсея відмовлялася вважати своїм онуком.

У нашому оповіданні Тейе буде проходити, так би мовити, “під знаком мінус”, бо вона була лютою противницею майбутніх релігійних реформ свого сина, та й у долі Мойсея після смерті його батька, фараона Ехнатона, зіграє зловісну роль. Але зараз, на початку життя маленького Мойсея, Тейе змушена змиритися з капризом молодого фараона і якось терпить присутність у палаці Кії з її хлопчиком. Незважаючи на недоброзичливе ставлення Тейе, їм, мабуть, непогано жилося в палаці. Особливу роль грала, ймовірно, старша сестра фараона, принцеса Бок-йот. Судячи з подальшого зображення повної царської сім’ї, Бок-йот якщо і не залишилася старою дівою, то довго була незаміжня, а значить, могла перенести своє нездійснене материнство на племінника. І по Старому Завіту Мойсей виховувався єгипетською принцесою, що знову-таки було б незрозуміло, якщо зовсім виключити спорідненість між ними.

Фрейд повідомляє деякі подробиці життя маленького Мойсея у палаці по неканонічній єврейській літературі: “Євреї мають багату неканонічною літературою, яка містить стародавні легенди і міфи про величні постаті перших вождів і первосвящеників, ці оповіді прославляють і оточують їх серпанком. Мабуть, в такому матеріалі розкидані шматки доброякісних переказів, що не увійшли до П’ятикнижжя. У цікавій манері вони описують, як людське честолюбство Мойсея проявлялося вже в його дитячі роки. Коли одного разу фараон взяв його на руки і, граючи, високо підняв, трирічний хлопчик зірвав корону з його голови і поставив на свою власну”. Поставимося і ми з довірою до цього переказу – з одним уточненням: це батько грав з власним сином, а не з якимось чужим хлопчиком. Без родинного зв’язку таке вільне поводження – нехай навіть трирічного хлопчика, але по відношенню до обожнюваного в Єгипті фараона – здається надмірним.

Довірившись переказам, засвідчимо той факт, що коли Мойсеєві було три роки, він жив ще в палаці. Як розуміти це ще? Так, що в чотири роки Мойсея (і його матері) в палаці вже не було. І причиною їх зникнення була подія в житті фараона, якої жадала його мати Тейе і яка давно була запланована: наприкінці четвертого року свого правління Аменхотеп IV одружився на Нефертіті. Єгиптологам представляється очевидним, що Аменхотеп IV і його дружина Нефертіті були якимись близькими родичами: “Коли ще не були з’ясовані відмітні ознаки голів Аменхотепа IV і Нефертіті, їх нерідко плутали. Іноді їх плутають і зараз – сорок п’ять років після того, як Х. Шефер встановив найголовніші відмінності. Дивуватися тому, втім, не доводиться, тому що схожість дійсно велика. У обох витончені худорляві обличчя з важкими віями і ніжно окресленими носами, черепа з виступаючими потилицями, довгі тонкі шиї. Вдивившись в зображення Аменхотепа IV і Нефертіті , важко не визнати їх родичами і притому близькими” (Ю. Я. Перепьолкін).

Яка ж ступінь цієї спорідненості? У єгиптологів немає популярних версій з цього питання. Ризикну запропонувати свою. Нефертіті припадала своєму чоловікові Аменхотепу IV племінницею по батьківській лінії. Попередньою умовою з боку “головної організаторши” цього шлюбу, вдовствуючої Тейе (Аменхотеп IV – її син, Нефертіті – її онучка), було вигнання з палацу ненависної єврейки з її “щеням”. Син виконав, в даному випадку, волю матері і відіслав Кію з Мойсеєм швидше за все на її батьківщину, в пониззя Нілу, до єврейських родичів. Звичайно, він щедро забезпечив їм матеріальне існування і опіку з боку правителя Нижнього Єгипту.

Але перш ніж Кійа і Мойсей покинуть на час це оповідання, уявімо читацькій увазі вигляд непересічної жінки на ім’я Кійа. Цей вигляд дійшов до нас із зображень на похоронних судинах при золотій труні. Якщо сама труна спочатку виготовлялася для Кії, природно припустити, що виліплені у вигляді людських голів кришки судин передають зображення саме її. У М. Е. Матьє читаємо: “Хто була та жінка, чиє чарівне обличчя з такою майстерністю відобразив на чотирьох кришках каноп невідомий скульптор? Мабуть, серед єгипетських скульптур немає жодної, яка отримувала б стільки атрибуцій. За минулі з дня відкриття гробниці майже шістдесят років обличчя на канопах вважалися портретами то цариці Тейе, то самого Ехнатона, то однієї з двох старших царівен.

Кійя

Навіть якось дивно, що дослідники обмежуються таким поверхневим порівнянням цих облич з портретами зазначених членів сім’ї Ехнатона. А адже обличчя каноп мають ряд дуже характерних рис – ми бачимо тонкий ніс з легкою горбинкою, пухкі губи невеликого рота, мигдалеподібні очі. Серед збережених до нас скульптур членів сім’ї Ехнатона немає ні одного обличчя, схожого на обличчя каноп. Та його і не могло бути: висновок про те, що труна зроблена була для жінки, що не була царицею, абсолютно правильний”. Ну а я стверджую і більше того: “пухкі губи невеликого рота”, “ніс з легкою горбинкою” належали взагалі не єгиптянці, а єврейці по крові!

У Перепьолкіна знаходимо порівняльний аналіз облич Кії і Нефертіті: “Як у цариці, у неї було досить широке і разом з тим худорляве обличчя, але цим чи не обмежується подібність. Тієї урочистої незворушності, тієї ніжної витонченості, якими відзначені кращі статуї Нефрит-пов , в цьому пристрасному цілеспрямованому обличчі немає і сліду. Темні, великі і довгі, трохи розкосі очі широко відкриті і напружено дивляться з-під густих чорних брів. Ніс тонкий і прямий з роздутими ніздрями. Повні губи помітно видаються і щільно стиснуті. Є щось пекуче та суворе і в той же час натхненне в цій красі, такої відмінної від спокійної краси цариці”.

Треба визнати, що “натхненну красу” Кії Перепьолкін описує теж натхненно – і починаєш вірити, що через таку жінку фараон міг відкласти на чотири роки визначене одруження на Нефертіті. Але Кійа зайняла чільне місце в серці фараона до його одруження на Нефертіті. Дійсно, якщо їх “роман” почався тоді, коли принцу було років вісімнадцять, то в ту пору Нефертіті було тільки тринадцять років, і в цьому худенькому “гидкому каченя” ніщо ще не могло нагадувати майбутню першу красуню Єгипту. Але зараз, в кінці четвертого року царювання фараона, їй вже вісімнадцять, і вона постає в усій величі юності і краси. Так що і фараон міг тепер не встояти перед чарівною красою Нефертіті, і шлюб, який колись йому нав’язується, тепер став бажаним. “Сповненою краси” величає Нефертіті її вітчим і вихователь Ейа.

Ехнатон любив свою дружину Нефертіті щиро, Ехнатон не зрадив їй з “фавориткою” Кійєю – Кійа була його коханою жінкою до одруження на Нефертіті. Але хто ж тоді зображувався в фараоновому вінці поруч з Ехнатоном, кого Перепьолкін прийняв за Кію? Це був син фараона від Кії, підліток Мойсей! Ось чиє ім’я так нещадно винищувалося згодом ненависниками реформ фараона-сонцепоклонника.

Далі буде.

Автор: Валерій Сисоєв.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers