Капітан Роберт Скотт

Роберт Скот

Сімдесяті роки 19-го століття характерні великим пожвавленням міжнародної співпраці у вивченні полярних районів. Одна за одною споряджалися експедиції в Арктику і Антарктику. Одним з видатних підкорювачів південного материка був англійський дослідник Роберт Фалкон Скотт, який народився в Девонпорті 6 червня 1868 року.

У 1901 р капітан Скотт вийшов в перше плавання до берегів Антарктики. Експедиція була добре оснащена: відмінний для свого часу корабель «Дисковері» з машиною потужністю 450 л. е., значні запаси продовольства, одягу та іншого необхідного спорядження.

Величезними труднощами і великими відкриттями відзначений шлях відважних мандрівників. Від мису Адер через суворе море Росса пробивається на південь «Дисковері». У січні 1902 року моряки досягли берега, названого Землею короля Едуарда VII. Тут з гондоли повітряної кулі Скотту відкрилися неозорі простори вічної криги.

Зимувати дослідники вирішили на човні в районі Землі Вікторії. Перший санний похід ледь не закінчився загибеллю для восьми учасників експедиції. За зиму були розроблені детальні маршрути, і у вересні на майбутньому шляху до полюса почалося спорудження продовольчих складів.

Нелегким був похід Скотта і двох його супутників Уїлсона і Шеклтона вглиб материка. На зворотному шляху важко захворів Шеклтон. Більше 240 км до бази Скотт та Уїлсон тягли на собі сани з важким вантажем.

Ще одна полярна зима і виснажливе трудове літо. Обстежено Крижаний бар’єр Росса, знайдені скам’янілі свідоцтва древньої рослинності. У 1904 р. експедиція Скотта повернулася до рідних берегів. Через рік Скотт завершив опис своєї першої подорожі в праці «Плавання на «Дисковері».

Через 6 років, в червні 1910 року, на човні «Терра Нова» з Кардіффа вирушила друга антарктична експедиція Скотта. Мандрівники зимували в протоці Мак-Мердо (Земля Вікторії), а в листопаді 1911 року група дослідників на чолі зі Скоттом вийшла на штурм Південного полюса.

Негаразди почалися з перших днів походу. На четверту добу зламалися моторні сани. Потім впали коні. Ніщо не може зупинити людей, шо одержимо йдуть. Подолані неймовірні труднощі і, нарешті, 18 січня 1912 р. Скотт із чотирма вірними товаришами досяг заповітної мети. Але гірке розчарування чекало сміливців. Поблизу полюса був виявлений норвезький прапор і сліди експедиції Амундсена, яка випередила англійських дослідників на місяць. У розпачі Скотт написав у щоденнику: «Прощай, мрія мого життя».

Приголомшені невдачею рушили мандрівники в зворотний шлях. Граничне моральне спустошення, пронизливий холод, болісний голод, крайнє фізичне виснаження творили свою страшну справу. Загинув один з супутників Скотта, потім другий… З кожною годиною убували сили.

Сповнені трагізму останні записи Скотта: «… я наказав … дати всім засіб для припинення наших страждань … смерть недалеко. Заради Бога – не покиньте наших близьких!»

Спеціальний пошуковий загін через 8 місяців виявив останки учасників експедиції. Тільки 18 км відокремлювали відважних полярних дослідників від табору з запасами продовольства.

У 1913 р. були опубліковані наукові праці Роберта Фалкона Скотта, підготовлені в період його другої експедиції. Іменем Скотта названий острів в Тихому океані, поблизу завжди притягуючого його крижаного континенту.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers