Анаксімандр – мудрець, який кинув землю в небо. Закінчення.

Анаксімандр

Тепер підіб’ємо підсумки. Що Анаксімандр втратив і що придбав, відмовившись йти по стопах вчителя? Сонячних затемнень на його століттю грецький світ не бачив, а тому був не в змозі перевірити, чи вони трапляються кожного місяця, так що Фалесове пояснення могло виглядати надуманим і відмова від нього не здавалася втратою. Ще менше була здатна затурбувати греків відмова від “землистої природи” Місяця, якщо Фалес не підкріпив це думкою про відбите світло Місяця. Правда, на ній постійно видно один і той же туманний малюнок, що не в’яжеться з ідеєю виплеснутого з отвору вогню. Але це єдине, що наочно підтверджувало ідею Фалеса і суперечило Анаксімандру. І судячи з відсутності такого аргументу у фрагментах, втрата якщо й відчувалася, то як незначна.

Придбав же Анаксімандр весь світ. У вихорах цього світу народжувалися і вмирали цілі космічні системи, спалахували і гасли міріади зірок, розвивалися і вимирали види тварин. Причому все відбувалося у згоді з повсякденним досвідом – так само, як вітер крутить пил, як вогонь рветься вгору, як в гниючій калюжі з’являються “черв’яки”, а з них мухи.

Ми мало знаємо про ту картину світу. Але можемо не сумніватися – обручі крутилися навколо спільної осі, обертаючись за одну добу (опосередковано на це вказують інші тексти), що робило зрозумілим постійність картини зоряного неба. Ймовірно, обручі Сонця, Місяця і планет крутилися дещо повільніше, цим пояснювалися місячні та річні їх зміщення серед зірок. Думаю, Анаксімандр взагалі міг витлумачити все що завгодно. Наприклад, на отвори у вогненних обручах він поміщав трубки “на зразок насадки ковальського хутра” і так вирішував питання про фази Місяця і про затемнення.

Скажете – довільне допущення? Так, довільне, і це погано. Але хіба не повні ними наші нинішні концепції, в тому числі новітні? Венера обертається навколо своєї осі, в порівнянні з іншими планетами і Сонцем, у зворотний бік, причому ні з якої теорії це не слідує, але жодній з них і не поставлено це в докір. Просто прийнято говорити, що дана аномалія – результат вторгнення чужорідного тіла в Сонячну систему при її формуванні.

Але повернемося до стародавньої картині світу. Ніхто з відомих авторів не пішов за Анаксімандром в його запевненні, ніби земля подібна барабану, а світила – отвори в обручах, всередині яких – вогонь. Але це зовсім не означає, що самі ідеї виявилися невдалі. Навпаки, барабан був ідеальною фігурою, що з’єднує давнє уявлення про Землю як про плоске коло з новою ідеєю про неї як про небесне тіло: звичний ж для нас образ кулі поставив би нерозв’язним тоді питання про направлення сили тяжіння. Що ж до обручів, то їх і зараз визнають як стадію формування небесних тіл. Тільки світіння відносять до більш пізньої стадії, кулястої (коли провідну роль починає грати гравітаційне стиснення), тому й отвори в нових схемах не потрібні. А планети-гіганти (Юпітер, Сатурн і Уран) справді виявилися оточені кільцями: сила тяжіння не дозволяє близькому до великої планети обручу зібратися в кулю.

І вже зовсім не застарів мілетський мудрець у своєму розумінні таких проблем, як час і виникнення. Як писав Августин, “не з однієї речі (як Фалес, з вологи), але з власних начал, думав він [Анаксімандр], народжується всяка річ. Він вважав, що ці початки одиничних речей нескінченні і породжують незліченні світи разом з усім, що тільки в них виникає; світи ж ті, як він вважав, то розкладаються, то знову народжуються – кожен по своєму життєвому століттю”. Ми б зараз сказали – кожен об’єкт живе у своєму масштабі часу.

Саме вихори допомогли Анаксімандру ясно усвідомити цей факт. Справді, спочатку зоряне небо наводить на думку зовсім не про вихори, а про вічний спокій, і потрібна велика сила абстракції, щоб побачити в цьому повільному повороті неба за ніч сукупність скажено бігучих (стало бути, дуже далеких) вихорів. А вікові повороти? Про них Анаксімандр теж згадував, і це – польоти в інших масштабах часу. На тому, можна сказати, вся наша астрофізика і ґрунтується.

Словом, треба погодитися з Діодором, який через п’ятсот років відносив Анаксімандра до “найавторитетніших природознавців”. Зауважте, Діодор писав, коли вже погодилися і з кулястістю небесних тіл, і з відбитим світлом Місяця, і з затемненням як закриванням світла Сонця. Ми робимо те ж саме, визнаючи Коперника засновником астрономії Нового часу, хоча його модель світу (небесні сфери, до яких прикріплені планети; Сонце близько центру світу; сфера нерухомих зірок, що обмежує цей світ) давним-давно виглядає наївно.

Дивуватися тут нічому; всяка модель, відслуживши свій вік, виглядає наївною, але без неї не було б наступної. Ось і сказано головне слово – модель. Анаксімандр розумів світ саме через моделі, і тому його можна назвати першим фізиком. Якщо у Фалеса є лише натяки на подібний метод (наприклад, Земля гойдається, наче корабель), то система Анаксімандра модельна наскрізь.

Такі, наприклад, його повітряні вихори – кажучи сучасною мовою, модель утворення космосу. Однак є і більш яскраві зразки модельних міркувань. Ще у Фалеса була теза: оскільки все народжується з води, то “тіла слід закопувати, щоб вони могли розкластися під вологу”. Анаксімандр цілком засвоїв цю думку, але зрозумів її ширше – як неминучість повернення до початкових станів в самих різних процесах. Про тіла померлих він висловився так: “Цей Всесвіт стався з вогню і … тому стародавні повертали тіла вогню”. Висловився він про повернення і більш загально: “Все, що виникає з яких елементів, в них же і розкладається при знищенні, як якби природа віддавала під кінець ті борги, які вона позичила спочатку”, – свідчить один з античних переказів.

Вплив Фалеса очевидний, але очевидно і більше – учень став застосовувати тезу вчителя до всього на світі, моделюючи за допомогою кругообігу “вологи” найрізноманітніші процеси, не тільки природні, а й громадські. Як у земній природі крутиться вода, як у суспільстві крутяться гроші, так і у всесвіті крутяться всі речі взагалі. Думка дивовижна. Але з нею нам ще й здорово пощастило: її і тільки її одну доля зберегла до нашого часу в справжніх словах Анаксімандра.

Ось вона, у всій своїй глибині, в перекладі А.В Лебедєва, знавця досократиків: “А з яких початків речам народження, в ті ж самі і загибель відбувається по фатальній заборгованості бо вони виплачують один одному правозаконі відшкодування неправди [збитку] в призначений термін часу. Очевидний фінансово-судовий лад думки, хоча сама фраза сказана у зв’язку з народженням і смертю «небозводів», і маються на увазі часи різних масштабів.

А от як переклав її ж І. Д. Рожанський, знавець античної науки: “А з яких виникають сущі (речі?), в них же вони і переходять, гинучи з потреби, бо несуть покарання і отримують один від одного відплату за несправедливість, згідно з порядком часу “. Та ж фраза звучить тепер етично-релігійно, а тому не дивно, що її тлумаченню присвячена неозора література. Ось де очевидно, наскільки мають рацію філологи, кажучи: “Всякий переклад є інтерпретація”.

Не будемо вибирати, чий переклад краще, а подумаємо, що в них (і в античному переказі) спільного. По-моєму, це – утвердження єдиної пізнавальної моделі. Анаксімандр дав єдиний погляд на античну мораль, античне місто і античний космос. Всі вони виступають у нього як урівноважені світи, світи балансів. Через дві тисячі років ця яка шукає всюди баланси пізнавальна модель, проведена послідовно через фактичний матеріал, привела до народження політичної економії (Адам Сміт), а ще через сто років – до появи дарвінізму і статистичної фізики.

Автор: Юрій Чайковський.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще Анаксимандр помимо всего прочего был известным полиглотом античности, знавшим множество разных языков. Так что он мог бы кроме своих научных изысканий основать какое-нибудь бюро переводов (такое как это), и переводить разные документы с разных языков уже в те далекие времена.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Яндекс.Метрика

UA TOP Bloggers