Танці 20-го століття

Танго

Ось ми і плавно підійшли до майже сучасних часів – 20-го століття, часів коли колесо прогресу закрутилось з шаленою швидкістю, а людство у науково-технологічному плані зробило просто неймовірний стрибок вперед (чи може назад?). Якщо ще на початку 20-го століття люди їздили у каретах, то в кінці вже почалась ера комп’ютерної цивілізації. Так, протягом лишень одного 20-го століття темп науково-технічного прогресу перевищив темп прогресу за всю попередню історію людства разом взяту і це не жарти. Бурхливому розвитку цивілізації навіть не завадили дві світові війни і ще купа самих різних (і часто сумних) перипетій, всілякі криваві революції (зокрема більшовицький переворот у Росії) масові геноциди (гітлерівський голокост, сталінські голодомори, комуністичний режим Пол-Пота у Камбоджії, тощо). Але тим не менше, життя та побут людей протягом двадцятого століття змінився кардинально. Але одна штука лишалась незмінною у всі часи – тяга людей до щастя, радості, самовираження, а цьому завше слугувало велике мистецтво музики і танців, які у 20-му столітті розквітають пишним цвітом, з’являється величезна купа самих різних музичних і танцювальних стилів.

Read more

Танці у 19-му столітті

Танці у 19-му столітті

Щось я тут все пишу та й пишу про ті танці, їхню історію, а годинник все тік-так, тік-так і ого-го-го!!! На дворі то вже 19-те століття! А я й не помітив! (і коли воно тільки настало?!) Колесо прогресу крутиться все швидше і швидше, в момент змінюються міста і села, появляється ціла купа нових винаходів, по Європі вже прокладені залізні дороги, по яким їздять перші димлячі поїзди, друкуються газети (про грамотність населення вже й не говорю, ну хіба десь на селах ще продовжують лишатись неграмотні люди), всілякі фабрики і заводи з’являються як гриби після дощу, пишним цвітом розквітає наука, техніка, медицина, одним словом – наступає новий час… І з’являються нові танці…

Read more

Танці епохи бароко

Танці епохи бароко

Продовжую маленький цикл статей, присвячених історії танцю. Ура! Вже нарешті минули темні середньовічні часи, а людство потихеньку вступає в цивілізовану епоху просвітництва. Хоча все таки більш-менш цивілізовану, якщо вже ніхто нікого не спалює живцем на вогні (а замість того «гуманно» відрубує голову на гільйотині) то це ж ще не ознака цивілізації, а тогочасним мешканцям звісно ще далеко до наших просунутих сучасників. Тим більше війни як вирували кругом, так і вирують, і нема на то ради, коли війна – улюблене заняття всяких королів, а гармати – суттєвий аргумент у будь-яких «дипломатичних» переговорах. Хоча з другої сторони, вже у 17-му столітті з’являється все більше і більше грамотних (і писемних!) людей, відкриваються школи, а у великих містах навіть університети. Прогрес потихеньку (але впевнено) наступає, а заодно змінює життя людей, їхній побут, звичаї, культуру і звичайно що танець.

Read more

Середньовічні танці

Середньовічні танці

Західна Європа, темне середньовіччя, важкий та суворий час для його мешканців: то і діло кругом вирують війни (розборки між всякими королями-феодалами), епідемії чуми викошують ледь не цілі міста, трибунали «святої» інквізиції готові підсмажити любого, хто думає «не так, як треба». Один словом – весело (аж до сліз) і якщо комусь щастить в таких «веселих» умовах дожити до сорока років, він вже вважається не аби яким довгожителем. Але люди завжди залишалися людьми і навіть в саму лиху годину є місце для промінчика надії, який зігріє душу та прожене печаль. Таким промінчиком в ці сумні часи, без жодних сумнівів, були середньовічні танці.

Read more

Історія танцю

танець

Колись, уже багато років по тому мені приснився сон-видіння про життя, що воно це танець, танець спіраллю яка підіймається в небо – і я бачив себе у танці, і розумів, що це моя мрія – від першої до останньої миті могти танцювати. (Олег Романчук, уривок з книжки «Коли вам сниться музика…»)

Правда гарно? Адже що як не наше життя можна порівняти з танцем, подекуди таким пристрасним і запальним, а іноді тихим і спокійним, грайливим та серйозним, швидким та повільним і завжди-завжди дуже емоційним. І що як не танець може найліпше передати наші емоції, а значить і нашу душу, виразити всю нашу суть? Люди танцювали ще від початків світу, адже танець – це не просто якась розвага (як то нажаль стало у наш час), танець – явище набагато важливіше і сакральніше. В давні часи танець був священним і через нього люди спілкувалися з Богом, молилися, досягали внутрішньої гармонії зі світом, природою, та самим собою (бож кожна людина – це цілий світ в мініатюрі, чи не так?)

Read more