Загадковий підпис

Загадковий підпис

Рукописи Ібн-ель-Недіма (X ст.) зберегли загадковий давній руський напис. У «Книзі розпису наук» арабський письменник присвятив цілий розділ дохристиянським руським письменам. Ось що він повідомляє:

«Мені розповідав один, на правдивість якого я покладаюся, що один з царів гори Кабки («гора Кабки» – Кавказ) послав його до царя русів; він стверджував, що вони мають письмена, які вирізаються на дереві. Він також показав мені шматок білого дерева, на якому були зображення, – не знаю, чи були вони слова або окремі літери, – подібно до цього».

Слідом за цим у книзі стояв напис:

Недімівський підпис

Лише в 1836 році свідоцтво Недіма стало відомо нашим вченим. Його розповідь, як і інші стародавні повідомлення, змусила дослідників засумніватися в церковній легенді про те, що свою першу абетку слов’яни і руси отримали з рук візантійських місіонерів Кирила і Мефодія. Проте вже друге століття напис Недіма так і не прочитаний, хоча про нього висловлено чимало цікавих думок.

Сперечаються навіть про те, на чому був спочатку виконаний напис, змальований допитливим арабом. На думку одних, він була вирізаний на дошці, як боргові зобов’язання стародавньої Русі. Згідно з іншими – накреслений на корі дерева, подібно до «луб’яних» документів. А після відкриття в Новгороді берестяних грамот з’явився погляд, що цей напис теж зроблений на бересті. Яким письмом написаний напис? Його знаки безуспішно порівнювали з буквами древніх написів Синайського півострова, з рунами Скандинавії та символами слов’янської глаголиці. Причину невдач дехто пояснював тим, що Недім міг сильно спотворити вихідні знаки. Але це малоймовірно. Деякі вчені взагалі сумніваються в достовірності недімового напису, вважаючи його вигадкою.

Один час знаки напису намагалися трактувати як прості малюнки. За іншою версією, араб скопіював маршрутну карту з позначенням річок, гір, лісів.

Зараз багато дослідників вважають напис Недіма пам’ятником невідомого давньоруського письма. Були спроби прочитати його як ім’я «Святослав» або фразу «слов’янин з Русі», але ці читання не переконали фахівців. Відсутність безперечних тлумачень напису не заважає, втім, бачити в ньому можливе свідчення існування на Русі дохристиянської писемності. Успіх у читанні недімового напису буде досягнутий лише після залучення до його розшифрування інших давньоруських писемних пам’яток.

Ібн-ель-Недім написав свою працю в 987 році. А під 986 роком руський літопис повідомляє про велике посольство хазарського Когана до київського князя Володимира. З цим посольством міг прибути на Русь кавказький посол, який повідомив потім Недіма про «руські письмена». Бути може, оригінал недімового напису був виконаний у рік перебування цього посольства в Києві? Недарма багато дослідників схилялися до думки, що напис був «охоронною грамотою» – свого роду посольським документом.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *