Як різні народи числили час

время

Вже найдавніші народи вміли числити час, а робили це різними способами. Числили його або від створення світу, або від всесвітнього потопу, або врешті від якихось переломних хвиль у своєму історичному (заснування держави, зміна державного ладу), культурному чи релігійному (від Христа, Магомета) житті.

Євреї числили час кількома способами: 1) від створення світа, 2) від зруйнування Єрусалима за римського імператора Веспасіана в 71 р. по Христі, 3) від єврейської неволі за вавилонського царя Навуходоносора (588 р. до н. е.), 4) від розсіяння євреїв по цілому світі, себто від часів панування римського імператора Адріана у 134 р. н. е.

Ассирійці числили час від заснування свого царства Ассуром на берегах ріки Тигра в 2000 р, до н. е. Вавилонці почали свій календар із того самого часу, що й ассирійці; тоді саме вавилонський цар Немврод заснував свою державу над річкою Евфратом. По розбиттю цієї першої держави Набонассар заснував нову в 750 р. до н. е. і від того часу зачалося й нове числення літ у вавилонців. Медійці взяли за підставу календаря теж час заснування своєї держави Дейоцесом у 710 р. перед Христом.

Важко подати докладний час числення літ у фенікійців тому, що вони не творили суцільної держави, лише були розбиті на дрібні племена, з яких кожне числило час інакше, та ймовірно, що числення літ почалось у них від Абібала, себто від 1050 р. до н. е.

Греки починали свої календарі від: 1) зруйнування Трої у 1185 р. до н. е., 2) опісля числили від олімпійських ігрищ, себто від 7-76 р. до н. е.

Первісний календар єгиптян починався від правління фараона Менеса в 2200 р. до н. е.; потім числили літа від перенесення столиці до міста Саїс у нижньому Єгипті, себто від 650 року до н. е. Карфагенці числили від прибуття цариці Дідони у 900 р. до н. е. Римляни зміняли календар кілька разів. Спершу числили час від заснування Риму Ромулом у 750 р. до н. е., потім, від зміни монархічного ладу на республіканський у 508 р. до н. е, стали числити по літам урядування консулів. Числення таке тривало до 30 року панування Октавія Августа.

Християни стали числити літа від народження Христа. Але це наступило не відразу. Серед ранніх християн довший час велася боротьба за «правильне» числення літ. Діонісій Малий, який жив у 530 р. по Христі, перший завів до своєї історії числення літ від Христа. Його слідами пішов англієць Беда, який жив у 720 р. по Христі. Не зважаючи на те, що всі (чи майже всі) християни прийняли числення літ від Різдва Христового, числили вони й від сотворіння світу. Але робили це неоднаково. Захід Європи прийняв обчислення француза Петавія (жив у кінці XV ст.), а Схід обчислення 70 перекладачів Біблії. Різниця між цими двома обчисленнями велика. По обчисленням Біблії від створення світу до потопу минуло 2262 р., тимчасом як Петавій начисляє тільки 1756 років, себто на 606 років менше. Від створення світу до Христа Біблія нараховує 5508 років, а Петавій 3983, себто знову на 1525 років менше. (Тисяча років туди, тисяча років сюди, подумаєш велика різниця).

Крім цих обчислень часу були знані ще такі: александрійська, антіохійська, константинопольська, селевкідська або александрійських греків. Перші християни за прикладом євреїв вели числення літ від створення світу. Юлій африканський, зауваживши в цьому численні якісь недоліки, зробив поправку, і це так зване александрійське числення літ: з його обчислення виходить від створення світа 5503 років. Пандор, єгипетський чернець, справив його числення в IV в.; йому вийшло 5400 років від створення світу до Христа. Пандорів рахунок прийнявся в Антіохії. Константинопольський рахунок подавав 5508 літ від створення світу до Христа. Селевкідське числення літ починається від перших завоювань Селевка Никатора в 311 р. до Христа.

Крім християнського числення літ є ще магометанське, яке починається від втечі пророка Магомета з Мекки до Медини в 622 р. по Христі. Цю еру називають магометани еджирою або гиджрою.

Та й довгота року не була у всіх народів однакова. У халдеїв та єгиптян рік тривав 1 місяць, у аркадійців 3 місяці, у євреїв 12 місяців, у персів 365 днів, у латинців 13 місяців, за часів Ромула 10 місяців, причому кожний місяць мав 30, або 31 день, а рік 304 днів. Римський король Нума Помлілій відняв у 6 місяців по одному дневі, внаслідок чого 6 місяців мало по 29 днів, а 4 місяці по 31 днів; цілий рік мав 298 днів. Щоб зрівняти цей рік із роком місячним, Нума додав до нього два місяці: лютий з 29 днями й січень з 28 днями; з того прибуло 57 днів. Цим місячним роком означували римляни свої свята. Щоб зрівняти цей рік із сонячним, або астрономічним роком, постановив Нума додавати до другого й третього року по 22 дні, а до четвертого 23 дні; приходилося все додавати між 23 і 24 лютого тому, що цей день був останнім днем року. Коло 450 р. до н. е. децемвіри встановили січень першим, а лютий другим місяцем у році.

Александрійський астроном Созиґен числить рік на 365 днів і 6 годин. Його обчислення не покриваються з оборотом сонця, середній тропічний оборот котрого рівняється 365 дням 5 год. І тому кожному його рокові бракує трошки часу; з цього за 128 років робиться майже цілий день, а за 400 років 3 дні 2 год. Це обчислення Созигена урядово завів Юлій Цезар в 45 році до н. е. в цілій римській імперії. Від нього воно називається юліанським календарем. Юлій Цезар лишив давній порядок місяців, у лютому зіставив 28 днів, а до інших додавав стільки днів, скільки ще й тепер додається в старому стилі.

Папа Григорій XIII у 1582 році, спираючись на найновіші (на той час) астрономічні обчислення, постановив числити рік на 365 днів 5 год. І тому на кожних 400 років викидається 3 дні. З того часу повстали два основних календарі: юліанський і григоріанський, або старий і новий стиль.

Автор: Барагура В.

P. S. І врешті окремої уваги заслуговує (особливо актуальне у грудні 2012 року) числення часу в індіанців доколумбової Америки, а саме племен майя, чий знаменитий календар ніби то обіцяє нам кінець світу 21 грудня 2012 року. Так от індіанці майя, як і чимало інших народів числили час від створення світу, яке за індіанською міфологією відбулось у 3144 році до н. е. А остання дата зображена на календарі майя мала такий вигляд: 12.19.19.17.19, 3 Кавак, 2 К’анк’ин, якщо перевести цю дату на наше літочислення по григоріанському календарю, ми й отримаємо пресловуте 21.12.2012.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *