Висячі сади Семіраміди і Вавилонська вежа

Висячі сади Семіраміди

Чи існували в дійсності казкові сади Семіраміди? Згадку про ці прекрасні «висячі сади» легендарної цариці ми знаходимо в творах античних письменників Йосипа Флавія, Діодора та інших, що оповідали про «грішне» місто Вавилон. Геродот зараховував їх до «семи чудес світу».

В кінці XIX століття німецький археолог Кольдевей провів розкопки древнього міста. У південній частині його він виявив залишки своєрідної склепінної споруди. Вченого вразила небачена форма склепінь, а також колодязь, що знаходиться тут же, він складався з трьох абсолютно незвичайних шахт. Ймовірно, це був водорозбірний колодязь з стрічковим водопідйомником, який призначався для безперервної подачі води. Звід був викладений не тільки цеглою, але і каменем. Ретельне вивчення дозволило визначити, що ця дивна конструкція, що призначалась, очевидно, для зовсім особливих цілей, не що інше, як звід підвального поверху вічнозелених «висячих садів» Семіраміди, всередині якого знаходилась складна водопровідна система. Пишні, вражаючі уяву сади на даху будівлі були воістину чудом техніки того часу.

Вавилонська вежа

Іншим таким дивом була прославлена «Вавилонська вежа». Збереглись слова царя Набополасара, батька Навуходоносора, про те, що він будував вежу, «фундамент її встановивши на грудях підземного світу, а вершина її щоб йшла в піднебессі». Описуючи «Вавилонську вежу», Геродот говорить, що вона піднімалась гігантськими терасами. Складали її, за іншими даними, 7 поставлених одна на одну веж, причому, чим вище, тим розмір їх був менше. На самому верху, високо над землею, знаходився храм бога Мардука, покритий золотом, облицьований блакитною глазурованою цеглою. Підстава вежі було шириною 90 метрів, стільки ж вона мала у висоту. При цьому 33 метри припадали на перший поверх, 18 – на другий і по 6 метрів – на інші чотири. На будівництво вежі пішло 85 мільйонів цеглин. Якщо вірити Геродоту, який бачив башту в 458 році до н. е.., тобто приблизно через півтораста років після спорудження, відлита з чистого золота статуя Мардука важила більше 23 700 кг. З усіх боків вежа була оточена стіною, до якої примикали різні будівлі, пов’язані з культом.

На відміну від єгипетських пірамід «Вавилонську вежу» споруджував не один правитель, а цілі їх покоління. Неодноразово її руйнували і відбудовували заново. Остаточно зруйнував її перський цар Ксеркс. Руїни вежі вразили Олександра Македонського, який побачив їх на шляху до Індії. За його наказом 10 тисяч воїнів протягом двох місяців прибирали сміття (така собі екологічна акція). В кінці XIX століття – 22 століття по тому – Кольдевей виявив тільки гігантський фундамент цієї споруди, яка не мала собі рівних.

P. S. Старинные летописи рассказывают: А еще было бы здорово изучить какие цветы и растения имелись в легендарных висячих садах Семирамиды. Или может там были также искусственные цветы и растения, сделанные умелыми вавилонскими мастерами? Увы это так и останется одной из неразгаданных загадок истории.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *